Кремль посилює тиск навіть на "системну опозицію" перед виборами до Держдуми

У Росії за кілька місяців до парламентських виборів, які призначені на 20 вересня 2026 року, Кремль почав активніше тиснути на політичних опонентів. Це відбувається на тлі економічних проблем, перебоїв із пальним, розмов про можливу мобілізацію та невдоволення через удари по російській території.

Особливість нинішньої кампанії в тому, що тиск поширився навіть на так звану системну опозицію — партії та політиків, які тривалий час були частиною контрольованої Кремлем системи. Частину їхніх кандидатів просто відсторонили від участі у виборах.

Один із показових прикладів — Борис Надєждін. Він планував балотуватися до Держдуми, але через судове переслідування втратив таку можливість. Сам політик уже виїхав із Росії до Франції, де заявив, що перебуває на волі й пізніше розповість про свої плани.

Під загрозою опинилося й "Яблуко" — єдина партія серед учасників виборів, яка відкрито виступає проти війни. Видання The Telegraph припускає, що її діяльність можуть взагалі заборонити.

Загалом, за даними видання, щонайменше 23 російським політикам заборонили брати участь у виборах. Найчастіше підставою ставали звинувачення в демонстрації "екстремістської" або нацистської символіки. У 15 випадках ішлося про публікації, пов'язані з Олексієм Навальним. Також проблеми виникали через посилання на заборонені в Росії Facebook та Instagram.

Посилений тиск навіть на контрольовану опозицію пов'язують із падінням рейтингів Володимира Путіна та "Єдиної Росії", а також із дедалі помітнішими проявами невдоволення владою.