Скандал навколо генпрокурора: чому це може коштувати Україні мільярдів

Протистояння між Офісом генерального прокурора та антикорупційними органами вийшло на новий рівень, і тепер від нього може залежати доступ країни до десятків мільярдів доларів зовнішнього фінансування.

Формально про заморожування чи скорочення допомоги не йдеться. Та якщо антикорупційні реформи забуксовують, переконати донорів у надійності української системи буде значно складніше. А боротьба з корупцією залишається одним із ключових пунктів на шляху України до Євросоюзу.

Загострення почалося після того, як розслідування НАБУ і САП дісталося до самого Офісу генпрокурора. Один із посадовців відомства фігурує в справі про схему прикриття шахрайських кол-центрів і отримання за це грошей. Генпрокурор Руслан Кравченко після цього подав заяву про відставку. Сам він підозрюваним не є, звинувачень йому не висували, а будь-який зв'язок із можливою схемою він заперечує.

14 вересня конфлікт спалахнув з новою силою: Кравченко заявив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. За його словами, керівник Бюро підробив документи заради неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а ще оформив фіктивне батьківство, щоб уникнути відповідальності у давній справі. НАБУ і САП назвали це продовженням системної атаки на незалежні органи та наголосили, що Кривонос повідомлення про підозру офіційно не отримував. Згодом і сам Офіс генпрокурора визнав: правових підстав для вручення такого документа не було, а відповідні відмітки в Єдиному реєстрі досудових розслідувань скасували.

Тим часом Кравченко заяву про звільнення вже написав, але посаду поки не залишив. Президент Володимир Зеленський 14 вересня відсторонив його і вніс до Верховної Ради проєкт постанови №16064 — про згоду на звільнення генпрокурора. Профільний комітет рекомендував депутатам документ підтримати, голосування заплановане на 15 вересня.