Кераміка з прифронтового Слов'янська: майстер продає посуд у Харкові перед евакуацією

Щоб довезти вироби зі Слов'янська до Харкова неушкодженими, Олександр обирає довший маршрут через Барвінкове. Пряма дорога між містами зараз надто небезпечна через постійні ворожі атаки.

«Виводжу свою продукцію, яка там все одно буде знищена. Ще раз, може, приїду і все, вивезу останнє. Другий раз приїжджаю. Продукції залишилося ще на один раз, мабуть. Може, приїду, а, можливо, і ні. Це якщо дорога буде, логістика. Дорога до певного моменту нормальна, а далі — дуже небезпечно, дуже. Сітки від самого Харкова. Їздити страшно і взагалі жити страшно», — розповідає чоловік.

Слов'янськ, який колись називали містом кераміки, зараз потерпає від безперервних обстрілів. У місті майже нічого не працює: магазини зачиняються, пошту розбито. Будинок Олександра поки вцілів, але кілька вікон уже повилітали від вибухів, і дах потроху підіймається.

«До нас же ніхто не приїде: у Слов'янську дуже тяжко, постійно бомблять, постійно стріляють. Це вже вважається зоною бойових дій. Б'ють регулярно, без перестанку: бомби, ракети, все поспіль… Уже, мабуть, і артилерією б'ють», — зізнається майстер.

До повномасштабного вторгнення Олександр займався керамікою вдома. Нині продає те, що встиг створити до 24 лютого 2022 року: чашки, вази, фігурки, турки, тарілки, каструлі й бокали. Ціни ставить мінімальні, бо серед покупців багато переселенців і пенсіонерів. Каструлі віддає за 340 гривень, сковорідки та жаровні — по 280.

«Навіщо я буду ціни лупити? У мене ж покупці — пенсіонери. Мені аби для підтримки штанів. У магазині воно коштує дорожче, але чого б людям не продати, якщо є можливість?» — каже Олександр. Коли його фото з'явилися в інтернеті, людей прийшло більше, хоч купують переважно по одній речі. Продавши весь посуд, чоловік планує остаточно евакуюватися.