Казахстанські НПЗ не поспішають рятувати Росію бензином

Найбільші нафтопереробні заводи Казахстану проігнорували квоти на експорт пального до РФ. Виробники не хочуть ризикувати через санкції та проблеми з оплатою.
У липні Казахстан офіційно подвоїв квоту на постачання бензину до Росії — до 45 656 тонн. Та навіть цей обсяг виявився невикористаним: заводи або не змогли, або не захотіли продавати пальне сусідам.
Павлодарський нафтохімічний завод мав дозвіл на експорт 17,5 тисячі тонн А-92, але не скористався ним. НПЗ «Конденсат» міг відправити понад 24 тисячі тонн А-92 та ще 4 тисячі тонн А-95, однак фактично поставив до Росії лише 8 697 тонн, а ще 2 399 тонн пішли в Узбекистан.
Головна причина — страх потрапити під західні санкції. "Ніхто не хоче потрапити під санкції", — пояснило одне з джерел агентства. Додаються й проблеми з оплатою через російські банки. До того ж сам Казахстан відчуває дефіцит пального: попит сезонно високий, а сусідні держави теж потерпають від нестачі.
Ціна також відіграє роль. Бензин з Атирауського НПЗ коштує близько 1100–1200 доларів за тонну — це на 43% дорожче, ніж на біржі в Санкт-Петербурзі, де тонна оцінюється приблизно у 70 828 рублів.
Російське виробництво бензину зараз покриває лише дві третини внутрішнього попиту, а переробка нафти впала на 30% нижче сезонної норми. Дефіцит посилився після ударів по НПЗ. У серпні пальне зникло навіть на третині заправок, а в Москві не вистачало А-95. Росія почала завозити бензин із Туреччини та Індії, але такі поставки обходяться значно дорожче.
Читайте також
Ще в розділі «Світ»
- Дощі та грози в Україні: синоптик розповів, коли повернеться сонце
- Кошта: Литва — приклад для Європи у підтримці України
- У Непалі зникли двоє українців під час повені: що відомо
- Поляки пояснили, чому гірше ставляться до українців
- Літо розвідки: речник 66 ОМБр пояснив, чому окупантам не вдалося прорватися під Лиманом







