Погодилась на евакуацію — і не встигла: історія бахмутянки Катерини Гамулько

Катерина Гамулько народилася 13 липня 1947 року у селі Васюківка на Донеччині, а в 20 років перебралася до Бахмута. Там минула більша частина її життя: робота пакувальницею на Артемівському заводі шампанських вин, двоє синів, восьмеро онуків, а на пенсії — сад і город біля хати. Найбільше жінка любила малину: вирощувала ягоди й продавала врожай на місцевому ринку.

Коли у лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгнення, Катерина залишилася в місті. Навіть із посиленням бойових дій вона відмовлялася виїжджати — пояснювала рідним, що не хоче залишати Бахмут, де у 2019 році поховали її чоловіка.

Влітку онука Юлія не припиняла вмовлянь. 13 липня 2022-го Катерині виповнилося 74 роки. Юлія зателефонувала привітати бабусю — і саме під час тієї розмови знайшла слова, після яких та нарешті погодилася на евакуацію. Рідні одразу почали шукати волонтерів, які могли б вивезти жінку з міста.

15 липня російські війська вдарили по Бахмуту. Одна з ракет влучила у будинок Катерини. Син у той момент перебував в іншій кімнаті й вижив, а сама жінка загинула. Про зруйновану оселю Юлія спершу дізналася з новин, і лише згодом стало відомо, що її бабусі більше немає.

Онука згадує Катерину як добру й світлу людину, яка ніколи не стояла осторонь чужих проблем. Після загибелі матері один із синів долучився до лав Збройних сил України — згодом він зник безвісти. Катерину Гамулько поховали в Бахмуті на Маріупольському кладовищі.