Імпортери фітингів позиваються до Мінекономіки: мито поширили «заднім числом»

Йдеться про поліпропіленові фітинги для систем водопостачання та опалення. У жовтні 2024 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) почала антидемпінгове розслідування за заявою двох компаній, які заявили, що можуть виробляти таку продукцію в Україні. У липні 2025-го комісія запровадила обмеження на імпорт із Китаю та Туреччини: для китайських виробників ставка сягнула 166,65%, для турецьких — 34,72%.

Спочатку мито стосувалося фітингів зі вставками з мідних сплавів. Але 22 травня 2026 року формулювання змінили: замість «вставки з мідних сплавів» у рішенні з'явилося ширше — «вставки з металу». Відтак під мито потрапили й інші види фітингів, які взагалі не були предметом розслідування. Нового розслідування при цьому не проводили.

Для імпортерів і продавців такої продукції, як і для українських покупців, це стало несподіванкою. Під загрозою опинилися укладені контракти й сама можливість постачання товару в Україну. Учасники ринку говорять і про ризик звуження асортименту, помітного зростання цін та зловживання домінуючим становищем з боку компаній-заявників.

Тому імпортери подали позови до Київського окружного адміністративного суду. Вони просять скасувати рішення МКМТ і зупинити його дію на час розгляду справи. Наголошують: спір не про саме право держави застосовувати антидемпінгові заходи, а про те, яким способом їхню дію розширили.

Ключове питання, яке має вирішити суд, — чи можна змінити опис товару в уже ухваленому рішенні й поширити мито на нову категорію продукції без окремої процедури. І чи варто бізнесу взагалі розраховувати на сталість правил, якщо їх можна переписати після того, як товар замовлено, оплачено й відправлено в Україну. Рішення суду стане прецедентним і вплине на подальшу практику застосування антидемпінгового законодавства загалом.