Естонія втратила 70 млн євро на снарядах для України: гроші повертатимуть через арбітраж

Історія почалася з амбітного плану: Естонія мала оперативно, за 6–8 місяців, закупити великокаліберні снаряди для України. У серпні 2024 року державний центр оборонних інвестицій RKIK підписав перший контракт із компанією Datasel S.R.L., що зареєстрована в Італії, і перерахував 15 млн євро авансу. Гроші надійшли не з естонського бюджету, а з Європейського фонду миру.

У жовтні того ж року сторони уклали ще один договір — і Естонія знову заплатила понад 10 млн євро. Першу партію мали доставити вже в листопаді, але компанія раптом заявила про проблеми з виробництвом. Попри це, до кінця 2024 року було підписано ще два контракти, а сума авансів зросла до приблизно 70 млн євро.

Коли з’ясувалося, що якість боєприпасів не відповідає вимогам, а сама фірма раніше ніколи не продавала артилерійських снарядів (за нею стояли представники індійської бізнес-родини), Естонія звернулася до суду. Справу розглядатиме Європейський арбітражний та медіаційний центр у Страсбурзі.

Паралельно Таллінн шукає способи повернути гроші разом із Єврокомісією. Один із варіантів — передати невикористані кошти Данії, яка напряму фінансує українські оборонні підприємства. Тим часом скандал дістався й політичного рівня: міністр оборони Ганно Певкур може подати у відставку. Прем’єр Крістен Міхал заявив, що особистої вини міністра не бачить, але «це жодним чином не виключає політичної відповідальності». Рішення мають ухвалити після засідання уряду.

Подібні кадрові наслідки через війну в Україні вже траплялися в Європі: у 2022-му міністрів оборони звільняли в Болгарії та Румунії, а німецький командувач ВМС пішов після скандальних заяв про Путіна.