Через логістику в Україні може залишитися понад половина експортного врожаю

У Міністерстві аграрної політики та продовольства підрахували: якщо не розв’язати питання з вивезенням продукції, загальний обсяг експорту може скласти лише близько 29,6 млн тонн із запланованих 64,4 млн тонн. Це означає, що в середньому за місяць вдасться продати за кордон не більше 2,9 млн тонн, хоча у серпні цей показник може впасти до 1,6 млн тонн.

У відомстві пояснюють: без можливості реалізувати зібране зерно фермери втрачають ліквідність, потрібну для покриття операційних витрат. Йдеться про виплату зарплат, розрахунки за оренду паїв, закупівлю палива та добрив. Це, своєю чергою, ставить під загрозу посівну кампанію 2027 року, насамперед у малих та середніх господарствах.

Міністр аграрної політики Тарас Висоцький наголосив: неможливість повноцінного експорту загрожує не лише українським аграріям, а й глобальній продовольчій безпеці. Україна залишається одним із ключових постачальників зернових та олійних культур до Північної Африки, Близького Сходу та Азії. Зупинення виробництва й експорту неминуче спричинить дефіцит продовольства та стрибок цін на світових ринках.

Уже в листопаді дефіцит складських потужностей може сягнути 11 млн тонн, а в непроданих запасах буде заблоковано продукції на понад 10,8 млрд євро. Щоб відвернути колапс, Україна звернулася до ЄС із проханням надати грант у розмірі 220 млн євро. Ці кошти не надходитимуть аграріям напряму, а підуть на компенсацію відсоткових ставок і часткове покриття банківських ризиків у межах пільгового кредитування, зокрема через розширення програми «5-7-9%». За оцінками міністерства, такий грант допоможе залучити в агросектор 4 млрд євро банківських кредитів за ставкою не вище 10% річних.

Учасники зустрічі з дипломатами ЄС, Норвегії, Світового банку та ФАО погодилися невідкладно опрацювати запуск цього механізму через інструмент Ukraine Facility із залученням гарантійних інституцій ЄС. Головне завдання — встигнути до осіннього піку завантаження складських потужностей.