Попри війну: українці відкривають бізнес та скуповують облігації, ВВП зростає

6 серпня 2026, 09:00 ·1092 слівредакція

Війна триває, але економіка потроху оживає: нових компаній реєструють дедалі більше, громадяни ставлять рекорди з купівлі держоблігацій, а ВВП у другому кварталі вийшов у плюс. Що стоїть за цими цифрами?

За перші шість місяців 2026 року в Україні з'явилося 19 758 нових компаній — це на 8% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і найкращий показник за останні три роки. Водночас закрилося 6563 бізнеси (на 28% більше), тож чистий приріст усе одно перевищив 13 тисяч.

Найохочіше реєструють фірми у гуртовій торгівлі, IT та нерухомості. Серед регіонів беззаперечний лідер — Київ, далі Львівщина та Дніпропетровщина. Якщо ж дивитися на ФОПів, то лише у квітні–червні їх додалося майже 76 тисяч, а юросіб — 8,9 тисячі. У підсумку на початок липня в країні налічувалося 1,57 млн юросіб та 1,84 млн ФОПів.

Цікаво, що на одну нову компанію припадає понад вісім нових ФОПів. Це може свідчити про бум самозайнятості та спрощеної моделі ведення справ. Але банки вже занепокоєні прозорістю: із серпня та листопада посилюється фінмоніторинг для новостворених і неактивних підприємців. Для ФОПів І групи з підвищеним ризиком ліміт операцій становитиме до 600 тисяч гривень на місяць, а пізніше — до 400 тисяч. Для ІІ та ІІІ груп — до 3 млн та 1 млн гривень відповідно. Втім, ті, хто реально працює й може підтвердити походження грошей, можуть не хвилюватися.

Паралельно українці дедалі більше довіряють державі гроші. Портфель ОВДП у фізичних осіб сягнув рекордних 153,6 млрд грн. Це на третину більше, ніж на початку року, і на 59% — ніж торік. Частка населення на ринку держоблігацій зросла з 5,1% до 7,6%. Приваблює й те, що дохід від цих паперів не оподатковується, а погашення гарантує держава.

Економіка теж підтягується: після спаду в першому кварталі (мінус 0,6% у річному вимірі) у другому кварталі ВВП зріс на 0,4% до попереднього періоду та на 0,6% у річному вимірі. Усе через адаптацію бізнесу до умов війни. Але головний біль — логістика: через чорноморські порти йде майже 90% зернових та олійних. Якщо їх перекриють, аграрії можуть втратити від 1,5 до 3 млрд доларів, а восени може забракнути місць для зберігання врожаю — дефіцит потужностей сягне 11 млн тонн. Тож покладаються на порт Констанца та Дунайський коридор, хоча повноцінної заміни чорноморським портам поки немає.