Двозонний лічильник: як платити вдвічі менше за нічне світло

Тариф для населення зараз становить 4,32 грн за кВт·год, і його дія продовжена до 31 жовтня. Власники двозонного обліку вдень платять ту саму ціну, а вночі — удвічі меншу: з 23:00 до 07:00 кіловат-година коштує 2,16 грн. Решту часу, з 07:00 до 23:00, діє повний тариф.

Механіка проста: лічильник окремо рахує денне й нічне споживання, а постачальник застосовує до кожної зони свою ціну. Обіцянки про економію до 50% стосуються лише ідеального випадку, коли вся електроенергія споживається вночі. У звичайній оселі частина техніки все одно працює вдень, тож рахунок зменшується не вдвічі, а на стільки, скільки кіловат-годин вдалося перенести. Кожна така кіловат-година економить 2,16 грн: перенесли 100 кВт·год на ніч — мінус 216 грн у платіжці.

Найбільший зиск дають бойлер, посудомийна та пральна машини, електроопалення, тепла підлога й зарядка електромобіля. Бойлер, наприклад, гріє воду вночі, а вдень тримає її гарячою завдяки ізоляції бака. Запускати техніку без нагляду варто лише тоді, коли це дозволяє виробник, а проводка, розетка й сам прилад справні.

Ціна питання різниться залежно від регіону, оператора, моделі приладу, кількості фаз і стану щита. У «Хмельницькобленерго» однофазний багатотарифний лічильник із заміною та пломбуванням коштує орієнтовно 2832 грн, трифазний — близько 6282 грн. У магазині YASNO комплект «під ключ» із двозонним лічильником і заміною обійдеться в 4099 грн — сюди входить налаштований прилад, встановлення та постановка на комерційний облік. Тобто для однофазної квартири орієнтир — 2800–4100 грн, а додаткові витрати можливі, якщо доведеться міняти автомат, коробку, проводку чи переносити лічильник.

За економії 162 грн на місяць обладнання окупиться за півтора-два роки, за 346 грн щомісяця — приблизно за рік. У будинку з бойлером, електроопаленням або електромобілем строк скорочується до 6–7 місяців. А от у квартирі без потужної техніки двозонний облік навряд чи відіб'ється швидко.

Замінити лічильник самостійно не вийде: він на комерційному обліку й опломбований. Усе — демонтаж, програмування, пломбування та введення в експлуатацію — виконує місцевий оператор системи розподілу або уповноважена ним компанія. Звичайний електрик може підготувати щит чи замінити проводку, але зривати пломбу й оформлювати новий прилад не має права. Заявку подають оператору — через особистий кабінет або центр обслуговування.

Перший крок — з'ясувати, який лічильник уже стоїть. Деякі сучасні електронні моделі підтримують кілька зон, і тоді новий прилад не потрібен: оператор просто перепрограмує наявний, іноді навіть дистанційно. Якщо заміна все ж необхідна, зазвичай готують заяву, номер особового рахунку чи EIC-код точки обліку, паспорт і податковий номер, договір про розподіл електроенергії та документ про право власності або користування житлом. Перелік у різних операторів відрізняється, тож краще уточнити його заздалегідь.

Купувати прилад без попереднього погодження ризиковано — оператор може відмовитися ставити його на облік. Після візиту майстра варто отримати акти заміни, пломбування й параметризації, а потім перевірити перший рахунок: чи справді споживання розділили на дві зони. На дисплеї показники найчастіше позначені як Т1 і Т2, але порядок зон залежить від моделі.