Війна з Іраном і зламаний нафтопровід: фрахт супертанкерів сягнув $1 млн на добу

Вересень став переломним для ринку морських перевезень нафти. Атаки безпілотників вивели з ладу саудівський нафтопровід «Схід-Захід», який дозволяв качати сировину зі сходу Саудівської Аравії до Червоного моря в обхід Ормузької протоки. Тепер ці обсяги знову пішли морем, і попит на танкери різко підскочив.

Найбільше від цього страждають VLCC — найбільші судна для перевезення сирої нафти. Частина з них тепер витрачає більше часу на один рейс або працює на човникових маршрутах, тож вільних суден стає менше. За даними аналітичної компанії Windward, на початку вересня доба фрахту супертанкера з Перської затоки через Ормузьку протоку перевищила $1 млн, а транспортні витрати сягнули близько $26 на барель.

У четвер середній добовий прибуток від експлуатації одного VLCC сягнув $651 107 — майже вдвічі більше, ніж до зупинки «Сходу-Заходу». У Clarksons Research зазначають, що ставки ростуть і на інших ключових маршрутах, зокрема під час перевезення нафти із Західної Африки до Китаю.

Додатковий тиск створює Баб-ель-Мандебська протока. Через атаки хуситів судна під саудівським прапором перестали нею ходити — понад десять танкерів змінили курс і пішли навколо мису Доброї Надії. За оцінкою Windward, такий обхід додає до витрат приблизно $1 млн на кожен рейс, а сам танкер залишається зайнятим довше й не може брати інші вантажі.

Saudi Aramco намагається відновити роботу трубопроводу. Частину клієнтів у Європі та Азії вже попередили про можливі затримки або скасування поставок у вересні та жовтні. Аналітики Kpler порахували, що після атаки близько десяти VLCC вийшли з Ормузької протоки із загалом приблизно 24 млн барелів нафти.

Дефіцит суден здорожує доставку сировини для нафтопереробних підприємств. Тож навіть якщо світова ціна самої нафти піде вниз, високі транспортні витрати можуть утримувати пальне дорогим.