Чорне море зупинилося: як удари РФ паралізували український експорт

Формально морський коридор із Чорного моря залишається відкритим, але судновласники масово відмовляються відправляти кораблі через постійну загрозу ракетних і дронових атак. 23 липня Україна оголосила про призупинення морських перевезень у трьох портах Великої Одеси.

Лише за липень РФ завдала ударів по 57 українських та іноземних торгових суднах. За оцінками української влади, експорт зерна скоротився приблизно на третину, а вартість морських перевезень зросла майже вдвічі. Чорноморські порти — головний експортний маршрут країни: через них проходить близько 90% аграрного експорту та значна частина продукції металургії й гірничодобувної промисловості. Міністерство агрополітики оцінило прямі втрати експортної виручки у 2026 році в 1,5–3 млрд доларів.

Нинішня криза відрізняється від блокади 2022–2023 років. Тоді російський флот фізично блокував порти, не пропускаючи торгові кораблі. Тепер головна проблема — постійні удари по суднах, портах та екіпажах. Через високий ризик страхові компанії різко підвищили вартість полісів військових ризиків або взагалі відмовилися їх надавати. Багато судновласників посилаються на форс-мажор, тож перевезення зупиняються не через закриття шляхів, а через економічну й фізичну небезпеку.

Альтернативні маршрути не рятують. Дунайські порти можуть забезпечити лише близько 100 тис. тонн на місяць, автомобільний транспорт — ще 100 тис. тонн, залізниця — до 300–400 тис. тонн. Аналітики підрахували, що Україна втратила можливість експортувати через Чорне море 2,5–3,5 млн тонн щомісяця. Альтернативна логістика обходиться експортерам приблизно на $50 дорожче за кожну тонну.

Найскладніший період може настати восени, коли розпочнеться експорт нового врожаю. Якщо порти не запрацюють, світові ціни на зерно можуть стрімко зрости, а країни Африки, Азії та Близького Сходу зіткнуться з серйозними проблемами із продовольством. За масштабами наслідки можуть бути порівнянні з кризою 2022 року.