Чому мобільний зв'язок дорожчає: що насправді входить у тариф

Мобільні оператори змушені піднімати тарифи через війну та постійні відключення світла. За словами телеком-аналітика Олександра Глущенка, левова частка нових витрат — це забезпечення роботи базових станцій під час блекаутів.

Наприклад, Київстар уже встановив 261 тисячу акумуляторів і близько 10 тисяч генераторів, заявивши, що вся мережа має резервне живлення. Але витрати не закінчуються закупівлею обладнання. «Це все закладається, звісно, в тариф. І пальне, і люди, і батареї, і генератори, й інвертори, і солярка, і обслуговування», — пояснив експерт.

Масштаб витрат залежить від тривалості відключень. У листопаді 2025 року Київстар витрачав пальне для генераторів і логістики у понад 7,5 раза більше, ніж улітку. Коли світло дають лише на 2–3 години, усі абоненти одночасно кидаються заряджати батареї, що викликає просадку напруги. «Базова станція просто не встигає зарядитися», — каже Глущенко. Іноді співробітникам операторів доводиться виїжджати з генераторами до станцій, щоб зарядити обладнання, — це додаткові гроші на пальне, транспорт і персонал.

Окрема стаття витрат — відновлення пошкодженої інфраструктури. На прифронтових територіях базові станції регулярно руйнуються, тож оператори купують нове обладнання, організовують доставку та монтаж. «І всі ці перебудови, всі ці ремонти — це ж все гроші. І це все закладається в ціну», — зазначив експерт.

Додає проблем і брак кваліфікованих працівників: через війну фахівців на ринку менше, а ті, хто залишився, коштують дорожче. Під час блекаутів мільйони людей переключаються з домашнього Wi-Fi на мобільний інтернет, і мережа не витримує навантаження. «Базові станції розраховуються під середню кількість одночасно під'єднаних користувачів», — пояснив Глущенко, додавши, що саме тому зв'язок часто буває «відверто ніякий». Тож сьогодні тариф — це не лише про дзвінки, а про виживання зв'язку в умовах війни.