Чому 30 грн за проїзд у Києві — це багато: рахуємо по-європейськи

Після підвищення тарифу в Києві багато хто обурюється: чому автобус тепер коштує 30 грн? Але давайте подивимося на цифри. За даними аналітики YouControl, минулого року КП «Київпастранс» витрачало на перевезення одного пасажира 23,2 грн, а отримувало з однієї оплаченої поїздки в середньому лише 7,2 грн. Тобто пасажири, які платять, покривали лише 31% собівартості.

Але є нюанс. Ці 7,2 грн — це дохід лише від тих, хто купує квитки. Якщо ж врахувати всіх пільговиків, які їздять безкоштовно, то картина стає ще радикальнішою. Загальний дохід, поділений на весь пасажиропотік, становить лише 3,1 грн на людину. Тобто кияни квитками покривали трохи більше 13% операційних витрат підприємства.

Тепер порівняємо з Європою. Там використовують показник Farebox Recovery Ratio — частку витрат, яку покривають пасажири. У Празі цей показник становить 17,5%, у Бухаресті — 20,5%, у Варшаві — 21,65%. Тобто європейські міста свідомо компенсують левову частку витрат на транспорт із бюджету.

Щоб досягти хоча б рівня Варшави, Києву достатньо було б підняти тариф лише вдвічі — з 8 до 16 грн. А от при 30 грн за квиток коефіцієнт покриття може підскочити до 50% — це вже рівень Берліна.

Чому ж Європа не перекладає всю вартість на пасажирів? Тому що транспорт — це не бізнес, а інвестиція в місто. Коли люди вільно пересуваються, вони працюють, відпочивають і витрачають гроші, що пожвавлює економіку. Тож ціна квитка — це завжди політичне рішення, і в Європі воно приймається на користь міста, а не окремого комунального підприємства.