На Чернігівщині цього року усиновили 28 дітей: як працює сімейне виховання

Про це під час тематичного брифінгу до Дня усиновлення розповів заступник начальника служби у справах дітей Чернігівської ОДА Станіслав Железний. За його словами, нині в області 1 740 дітей не проживають із батьками з різних причин. Цей показник щороку зменшується — серед причин і складна демографічна ситуація, і зменшення загальної чисельності населення регіону.

Для дітей, які втратили батьківське піклування, насамперед шукають можливість виховання в сім'ї: усиновлення, опіка чи піклування, прийомна сім'я або дитячий будинок сімейного типу. До інтернатної установи дитину влаштовують лише тоді, коли забезпечити проживання в сім'ї неможливо. «Найкраща форма виховання дітей — це усиновлення», — наголосив Железний.

Усиновити дитину можна за рішенням суду. Під час воєнного стану таке право мають лише громадяни України. Держава передбачає й фінансову підтримку: у 2026 році допомога становить 41 280 гривень — 10 320 гривень виплачують одразу, а решту щомісячно по 860 гривень протягом 36 місяців. Крім того, усиновлювачі дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть взяти одноразову оплачувану відпустку на 56 календарних днів, а якщо дітей двоє чи більше — на 70. Це дає родині час на адаптацію.

Найпоширеніша форма сімейного виховання на Чернігівщині — опіка та піклування: у сім'ях опікунів і піклувальників проживають 1 137 дітей, найчастіше опіку беруть родичі. Також в області є 26 дитячих будинків сімейного типу та 164 прийомні сім'ї, де виховуються 483 дитини, позбавлені батьківського піклування. Прийомні батьки та батьки-вихователі отримують державну соціальну допомогу — два з половиною прожиткових мінімуми на дитину, а для дитини з інвалідністю три з половиною. Завдяки змінам до обласної програми з попередження дитячої безпритульності та бездоглядності й розвитку сімейних форм виховання кожна родина, яка створює прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу, отримає одноразову виплату в 10 тисяч гривень.

Для Анни Удалової, матері-виховательки, сімейне виховання — справа родинна: її батьки створили прийомну сім'ю ще у 2004 році, а у 2021-му, після смерті матері, Анна з чоловіком узяла на виховання дітей, які залишилися без батьківського піклування. «Ми з чоловіком не могли пройти повз цю проблему — що діти знову залишилися без батьків і потрапили до інтернатних закладів. Ми вирішили прийняти їх у свою родину», — розповідає жінка. Згодом до родини приєдналися ще двоє дітей. «Діти знають, що їх вдома чекають і підтримають у будь-якій ситуації», — каже вона.