В Україні пропонують «білу» заставу для фігурантів НАБУ: скільки це коштує

В Україні набирає обертів тіньовий бізнес із внесення застав за фігурантів антикорупційних справ. Послуга орієнтована на підозрюваних, які не можуть пояснити походження великих сум. За 10–30% від суми застави посередники готові «перевести» готівку у «чисті» кошти та переказати їх на рахунок Вищого антикорупційного суду.

Наприклад, щоб внести заставу у 100 млн грн, замовник приносить 130 млн грн готівкою. З них 30 млн — оплата послуг. Закон не вимагає перевірки походження коштів для застави, тож єдиною перепоною залишається фінансовий моніторинг банку, через який іде переказ. Але, як свідчить практика, цю перепону можна обійти.

Одним із найпомітніших гравців цього ринку став бізнесмен Василь Астіон. Його фірма «Востоктранслогістика» фігурує в судових ухвалах як платник застав за колишнього голову НБУ Кирила Шевченка, нардепа Миколу Тищенка та ексміністра юстиції Германа Галущенка. У справі Галущенка з рахунку компанії в ОТП Банку переказали 35 млн грн, хоча на ньому було акумульовано 40,1 млн грн. Різниця у 5,1 млн грн — ймовірно, комісія.

Офіційним власником «Востоктранслогістики» є Дмитро Передрій з Дніпра, який багато років виступає топменеджером Астіонів. Самі брати Астіони контролюють десятки підприємств на Дніпропетровщині: від вирощування зернових до виробництва дитячого харчування. Їхні активи часто фігурують у скандалах навколо корпоративних війн та агресивного поглинання бізнесу. У жовтні 2025 року Астіон приватизував держконцерн «Укрбуд» за 805 млн грн.

Схожі схеми використовують і в інших резонансних справах. Заставу в 113 млн грн за ексміністра екології Миколу Злочевського вносила компанія «Авалон Систем». За експосадовця «Укргазвидобування» Олексія Тамразова заплатило ТОВ «АС Інвестмент». А дві співробітниці «бек-офісу» вийшли під заставу завдяки 37 млн грн від фірми «Вангар», створеної лише за пів року до цього зі статутним капіталом у 1 тис. грн.

У Верховній Раді ще з червня 2026 року зареєстровано законопроєкт про обов'язкову перевірку походження коштів для застав, але до першого читання він так і не дійшов. Тож поки що ринок «білих» застав продовжує працювати.