Україна і Польща: нова база даних про жертв конфлікту 1939–1947 років

В Україні презентували новий історико-географічний інструмент — базу даних жертв польсько-українського конфлікту 1939–1947 років. Наразі система містить 2798 записів, кожен з яких — це згадка про конкретну подію з архівного джерела.

Користувач може перейти до окремого епізоду, побачити його опис і навіть відскановану сторінку оригінального документа. Також доступні спеціальна карта та облікова база.

Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук наголосила: народи мають право на історичні емоції та пам'ять про загиблих. Але в часи геополітичної турбулентності не можна дозволити емоціям перекреслити спільне майбутнє. «Ми не несемо особистої відповідальності за те, що відбувалося декілька десятиліть тому, але ми точно несемо відповідальність за те, якими будуть відносини між українцями та поляками через декілька десятиліть», — зазначила вона.

Верещук додала, що кожна жертва, українська чи польська, заслуговує на встановлення імені та гідне вшанування. За її словами, така інфраструктура допомагає переводити складні розмови з площини звинувачень у площину документів і конкретних людських доль.

Тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасевич нагадав, що рівно два роки тому президент Володимир Зеленський та очільники МЗС України й Польщі домовилися про формат історичного діалогу. «Говорімо про жертв, говорімо про імена, говорімо про право на поховання», — цитує дипломата презентація.

Окремо під час заходу архів Служби зовнішньої розвідки передав Інституту нацпам'яті оригінали 15 справ радянського періоду. Документи мають допомогти дослідникам зрозуміти роль НКВС у розпалюванні розбрату між українцями та поляками.