«Ніякого дикого поля не було»: археолог про давню історію Миколаївщини

У межах сучасного Миколаєва налічується 53 археологічні об'єкти, а найдавніший із них сягає VI тисячоліття до нашої ери. Тож твердження про «дике поле», яке нібито панувало тут до часів Катерини II, не витримує жодної критики. Про це в коментарі сказав старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили Кирило Горбенко.

Науковець наголошує: люди жили на цих землях постійно, а не з'являлися час від часу. Навіть коли Миколаїв заснували наприкінці XVIII століття, це сталося не на порожньому місці. Нещодавно оприлюднені карти 1787 року фіксують тут кілька поселень, тож історія регіону значно глибша, ніж прийнято вважати.

На думку археолога, міф про «дике поле» активно розкручує Росія, щоб обґрунтувати власні претензії на ці території. Сучасні загарбники, на відміну від давніх суперників, які йшли у бій відкрито, маскують свої справжні цілі. Тому й з'являються наративи про те, що цивілізацію в Північне Причорномор'я нібито принесли Потьомкін та Катерина II.

Горбенко переконаний: археологічні дослідження, зокрема й під час війни, — це спосіб довести, що ця земля споконвіку наша. Він також проводить паралелі між давниною і сьогоденням: кілька тисячоліть тому територія сучасної України забезпечувала ресурси та логістику для виробництва бронзи у Східному Середземномор'ї, постачаючи мідь. Тепер роль стратегічних ресурсів відіграють залізна руда та зерно, і за них триває не менш жорстка боротьба.