Антон Ковальський став в.о. генпрокурора: що відомо про нього

Указ про призначення Володимир Зеленський підписав 17 вересня. Чому вибір упав саме на 42-річного Ковальського, офіційно не пояснюють. У шорт-листі перед цим були й інші обласні прокурори.

Співрозмовники в правоохоронних органах кажуть: глава держави хотів максимально відмежуватися від історії з колишнім керівництвом і не призначати нікого з діючих заступників Кравченка — ті теоретично можуть з'явитися у матеріалах НАБУ і САП. Тож кастинг проводили серед регіональних прокурорів. Водночас ставка на людину з-поза Офісу генпрокурора означає, що вертикаль, вибудувана Кравченком, не збережеться — нова людина формуватиме свою команду.

Ковальський родом із Вінниці. У прокуратуру прийшов у 2011 році, з 27 років. За десять років пройшов шлях від старшого слідчого до заступника керівника Вінницької обласної прокуратури. З листопада 2021 року очолював Чернівецьку обласну прокуратуру, а на початку липня 2025-го його перевели на Хмельниччину — на тлі скандалу з прокурорами-інвалідами, що спалахнув після викриття ексголови МСЕК Хмельниччини Тетяни Крупи.

Перша публічна поява Ковальського в облраді — сесія 17 вересня 2025 року, де він звітував за перше півріччя. Одна з депутаток пригадує, що зазвичай під час звітів обранці поринають у телефони, але цього разу вона слухала: «Він говорив без папірця, експресивно та професійно». За її словами, прокурор гнівався через стан боротьби зі злочинністю, який йому залишився: «Я принциповий прокурор, не розумію взагалі, як тут працювали. Бо стільки справ лежить стосовно корупції, економічної злочинності. І ніхто з ними нічого не робив. За три місяці на новій посаді я підняв усі справи і Хмельниччина ввійшла до трійки областей у боротьбі з корупцією».

За даними джерел у правоохоронних органах, на Хмельниччині реанімували справи, які не розслідували десять і більше років; частину з них суди закрили за термінами давності. Нові провадження стосувалися голів громад, керівників комунальних підприємств і освітян — здебільшого за статтею 191 ККУ про привласнення чи розтрату майна. У юристів виникають питання щодо доведення умислу в судах. Місцева адвокатка наводить приклад ректорки вишу в Кам'янці-Подільському, до якої правоохоронці прийшли з підозрою через договір зберігання генераторів на п'ять днів: «будь-яка вада документообігу стає підставою для викриття нібито корупційної схеми». Серед резонансних справ — арешт директора мовної школи з Хмельницького, підозрюваного у розбещенні 13-річної та 14-річної учениць: Ковальський просив узяти його під варту без права застави.

Щодо зв'язків, джерела в прокуратурі згадують впливового чернівецького бізнесмена Іллю Павлюка, якого раніше називали одним із керівників центрального штабу Зеленського на виборах 2019 року і якому приписують керування невеликою групою депутатів від «Слуги народу». Один із колишніх генпрокурорів зазначає, що Павлюк товаришує із заступником генпрокурора у 2020–2025 роках Ігорем Мустецом, теж вихідцем із Чернівців. Саме після появи Мустеца в Офісі генпрокурора кар'єра Ковальського різко пішла вгору: у вересні 2020-го він став заступником керівника Вінницької обласної прокуратури, а далі переїхав до Чернівців. До 2020 року його кар'єрною вершиною був відділ нагляду за органами фіскальної служби, а потім управління у вінницькій прокуратурі. Дружина Оксана — підприємиця: ФОП, зареєстрований у Вінниці в березні 2023 року, за перший рік приніс 5,23 млн грн доходу, а за 2024–2025 роки заробітки сягнули 7,59 млн грн.

Приставка «в.о.» свідчить, що президент поки не наважується пропонувати парламенту кандидатуру на ключову посаду. За дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, 70% респондентів не довіряють прокуратурі, 26% — довіряють; 51% вважають генпрокурора залежною фігурою, 16% — незалежною. Варіантів два: залишити тимчасового керівника, аби він проявив себе, або віддати добір конкурсній комісії, яка рекомендуватиме президенту кандидатів. Така норма є в проєкті Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, який у липні схвалив профільний комітет Ради.