Збитки до $4 мільярдів: чому українські фермери можуть збанкрутувати восени

Українські аграрії опинилися в пастці: врожай є, а вивезти його за кордон стає дедалі складніше. Раніше майже 90% агроекспорту йшло морем, а тепер навіть за максимальної роботи портів, залізниці та автотранспорту країна спроможна вивозити лише 3–3,5 мільйона тонн на місяць. Для порівняння, пікова потреба — 5–6,5 мільйона тонн.

Через це всередині країни утворюється надлишок зерна, яке нікуди подіти. Внутрішні ціни на пшеницю впали до 6–7 тисяч гривень за тонну, і фермери втрачають від 50 до 70 доларів на кожній тонні. Загалом збитковими ризикують стати 50–60% зернових господарств по країні, а у прифронтових зонах та серед фермерів без власних елеваторів ця частка сягне 60–70%.

Найважчий період, за прогнозами експертів, настане з вересня по листопад. Тоді накладуться витрати на нові жнива, посівну та погашення боргів. Поки що масового банкрутства немає — ринок тримається за рахунок накопичених раніше запасів, але вони розподілені нерівномірно. Найстійкішими залишаються великі агрохолдинги з власною переробкою та елеваторами, а ось дрібні й середні виробники без потужностей зберігання, а також зернотрейдери з низькою маржею — у зоні ризику.

За оцінками фахівців, самостійно пройти сезон в умовах обмеженого експорту зможуть лише 25% зернових компаній. Ще 35–45% продовжать роботу лише за наявності кредитної підтримки. Тож уряд анонсував програму допомоги: держава компенсує банкам понад 2 мільярди гривень за відсотками за програмою «5-7-9». Це має полегшити фермерам доступ до дешевих позик на поповнення обігових коштів та дати змогу пережити експортну блокаду.