Як Горбачов урятував Саддама Хусейна за пів року до путчу

35 років тому світ стояв на порозі великих змін. Після розгрому іракської армії в Кувейті сили коаліції мали всі шанси покінчити з режимом Саддама Хусейна. Проте цього не сталося — і, на думку російського історика, за цим стоїть особисте втручання Михайла Горбачова.

За сто годин війська коаліції знищили мільйонну армію Іраку, оснащену новітнім радянським озброєнням. Шлях на Багдад був відкритий, і доля диктатора здавалася вирішеною. Однак союзники зупинилися, задовольнившись звільненням Кувейту та обіцянкою компенсацій. Саддам знову залишився при владі, ще 12 років тероризуючи власний народ.

На думку історика, ключову роль у порятунку Хусейна відіграв Євген Примаков, який тоді очолював розвідку. Разом із Крючковим та Язовим він наполіг на тому, щоб Горбачов втрутився в ситуацію. Якщо чекісти й генерали просто сумували за радянським минулим, то Примаков дивився вперед. Він мріяв про оновлений СРСР, який залишився б суперником Заходу, а для цього йому потрібні були союзники — навіть такі, як кривавий іракський тиран.

Примаков, який підтримував із Саддамом особливі стосунки, розумів: якщо Хусейна повалять, Ірак порине в хаос, а вплив Москви на Близькому Сході зникне. Тому він зробив усе, щоб диктатор уцілів. Горбачов, який мріяв про вселенську гармонію, не став сперечатися з силовиками. До серпневого путчу залишалося лише пів року.