Вихідна допомога при звільненні: кому і скільки платять

Вихідна допомога — це окрема виплата, яку роботодавець зобов'язаний нарахувати у день звільнення, щоб підтримати працівника фінансово. Її розмір залежить від підстави розірвання трудового договору. Зокрема, якщо звільнення відбувається з ініціативи роботодавця через невідповідність посаді, неможливість забезпечити роботою або втрату майна чи виробничих умов через війну, працівник має отримати суму не меншу за середню місячну зарплату.

Також закон передбачає виплати в інших ситуаціях. Наприклад, при призові на військову службу або направленні на альтернативну службу належить допомога у розмірі двох мінімальних зарплат. Якщо ж звільнення спричинене порушенням роботодавцем трудового законодавства або мобінгом, виплата має бути не меншою за тримісячний середній дохід, а в окремих випадках, передбачених статтею 41 КЗпП, — не меншою за шестимісячний.

Окремо йдеться про звільнення за станом здоров'я. Як пояснили у Держпраці, така підстава можлива, якщо працівник через хворобу не може виконувати свої обов'язки, що підтверджено висновком медико-соціальної експертизи. Звільнити можна лише тоді, коли немає можливості перевести людину на іншу посаду за її згодою. У цьому разі вихідна допомога також гарантована — у розмірі не меншому за середній місячний заробіток.

Недотримання цих правил може призвести до фінансових санкцій для підприємства. Тож роботодавцям варто уважно ставитися до виплат, а працівникам — знати свої права, щоб отримати належне при звільненні.