Життя за Україну: історія 27-річного Владислава Мельниченка
27-річний солдат Владислав Мельниченко загинув 11 листопада 2024 року, захищаючи Україну на покровському напрямку. Його тіло ідентифікували лише через два роки.
Владислав Мельниченко народився 21 січня 1997 року в місті Коростень на Житомирщині. Шкільні роки провів у селі Серби, а згодом вивчився на механіка у Рівненському технічному коледжі та Національному університеті водного господарства і природокористування.
Після навчання Владислав працював у рівненській фірмі «Ямуна», а згодом вирушив на заробітки до Києва. У червні 2024 року його мобілізували до Збройних сил України.
«До війни Владислав захоплювався футболом, тренувався разом з командою «Верес». Він завжди був усміхненим, життєрадісним та щирим. Друзі та близькі згадують його як добру, відкриту людину, яка завжди знаходила потрібні слова підтримки для інших», — розповіла дружина захисника.
Після військової підготовки Владислав служив у складі 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри. Понад два роки він вважався зниклим безвісти — лише нещодавно тіло бійця вдалося ідентифікувати та передати рідним.
Поховали військовослужбовця 18 серпня 2026 року на кладовищі в селі Серби Житомирської області. У захисника залишилися дружина та сестра.
