Відмова від ВЛК: коли це порушення, а коли — законна вимога

За Законом «Про військовий обов'язок і військову службу» проходження ВЛК — це обов'язок для всіх, хто приписаний або підлягає приписці до призовних дільниць. Тож заява про відмову від медогляду, подана до ТЦК, жодної юридичної сили не має й не звільняє людину від огляду. Адвокатка і співзасновниця J&V Partners Юлія Данілова каже, що такий крок радше працює проти самої особи.

Утім, є нюанс. Якщо повістку на ВЛК вручили з порушенням процедури — наприклад, людину зупинили на вулиці й одразу повезли на комісію, не давши їй можливості пройти огляд за місцем проживання та зібрати медичні документи, — суди розцінюють це не як відмову, а як законну вимогу дотриматися порядку. Показовим тут є рішення Київського районного суду Полтави: проходженню ВЛК має передувати вручення повістки, щоб військовозобов'язаний реально міг звернутися до лікарів, отримати медичну карту та зібрати виписки.

Інша річ, коли виклик на комісію оформлено законно, а людина все одно відмовляється від огляду. Тоді на неї чекає адміністративна відповідальність: порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне штраф від 17 000 до 25 500 гривень. За статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил військового обліку карається штрафом від 3 400 до 5 100 гривень — залежно від кваліфікації конкретного випадку.

Прямої норми, яка б автоматично визнавала відмовника придатним до служби, у законі немає. Та на практиці наслідок саме такий: без огляду в системі, зокрема в базі «Оберіг», людина вважатиметься такою, що не має документально підтверджених підстав для звільнення від служби. Якщо ж ігнорувати й саму мобілізацію, це вже кваліфікується як ухилення — з даними про розшук у «Оберіг», можливими обмеженнями права керувати авто та затриманням поліцією. А при систематичному ігноруванні викликів і несплаті штрафів справа може перекваліфікуватися на кримінальну відповідальність за ухилення від призову під час мобілізації — від 3 до 5 років позбавлення волі.

Водночас Данілова наголошує: відповідальність виникає не за сам факт непроходження ВЛК, а за ігнорування вже виданого й правомірно врученого направлення. Якщо офіційного виклику чи мобілізаційного розпорядження людина не отримувала — питань до неї бути не може.

Тож замість відмови адвокатка радить оскаржувати порушення. Положення про військово-лікарську експертизу зобов'язує комісію дослідити всі надані матеріали, оформити постанову письмово й передати результати огляду разом із карткою обстеження, висновками профільних лікарів та супровідними документами далі за процедурою. Якщо члени комісії проігнорували виписки, аналізи чи медичну книжку або людина не потрапила до потрібного фахівця — це підстава для скасування постанови ВЛК, а не привід не з'являтися на комісію.

До суду можна йти, якщо комісія не розглянула надані документи, не направила на необхідне обстеження чи не обґрунтувала висновок належно. Оскаржити можна й висновок, який суперечить матеріалам медичної справи, а також випадки, коли медики знехтували скаргами військовозобов'язаного чи повторний огляд не усунув попередніх порушень.