Від Харківщини до Курщини: як змінювалися контрнаступи України

За даними OSINT-проєкту DeepState, українські військові просуваються на стику Запорізької, Донецької та Дніпропетровської областей. Під контроль повернулися Зелений Гай, Новохатське, Грушівське, Толстой, Зірка, Ялта, Піддубне, Мирне, Воскресенка, Січневе, Воронне, Тернове, Березове, Степове, Калинівське, Привілля, Злагода, Рибне та Красногірське. Також ворога відкинули біля Новопавлівки, Новогеоргіївки, Новомиколаївки, Новогригорівки, Запорізького та Привільного. Офіційної позиції Генштабу ЗСУ щодо цих подій поки немає.

Історія успішних наступальних дій ЗСУ багата на приклади. Навесні 2022-го, після провалу спроби захопити Київ, російські війська залишили Київщину, Чернігівщину та Сумщину. У вересні того ж року відбувся блискавичний Слобожанський контрнаступ: за кілька днів звільнили понад 6 тисяч квадратних кілометрів, повернувши Балаклію, Куп'янськ та Ізюм. Далі була Лиманська операція, яка завершилася деокупацією Лимана на Донеччині. А в листопаді 2022-го, після місяців тиску на правобережжі Дніпра, українські війська увійшли до Херсона.

Улітку 2023-го стартувала велика наступальна кампанія на Мелітопольському та Бердянському напрямках. Основні бої точилися біля Роботиного та Старомайорського. Попри втрати ворога та звільнення кількох населених пунктів, через глибоку оборону, мінні поля та укріплення вийти до Азовського моря тоді не вдалося.

У серпні 2024-го бойові дії вперше перемістилися на територію Росії: ЗСУ прорвали кордон у Курській області, взяли під контроль Суджу та змусили ворога перекидати резерви. У 2025-му активні дії тривали у Бєлгородській області, а також на Добропільському напрямку на Донеччині, де ситуацію вдалося стабілізувати. Щодо 2026 року, то наразі йдеться про звільнення 241,73 кв. км та збільшення сірої зони у бік росіян.