«Коні так заспокоюють»: ветерани з ампутаціями каталися верхи на Вінниччині

Серед учасників був Вадим Вишняк, який із дитинства знайомий із кіньми: його мама багато років працювала у Луганському кінному театрі, а сам він змалку їздив верхи та тренував коней. Під час зустрічі один із коней без команди зробив перед ним уклін — Вадим погладив тварину й зізнався, що має з ними особливий зв'язок.

«Мама зранку скинула фото, де я маленький на коні. Обкатую сірого», — розповів він. Для Вадима ця зустріч особливо важлива ще й через спогади про кінний театр, із яким вони колись гастролювали Україною, — нині заклад знищений.

Після поранення на Донеччині, через яке він втратив частину правої кінцівки, чоловік знову сів на коня. Керувати твариною однією рукою непросто, тому цього разу він обрав спокійну їзду й не наважився їхати галопом.

Для прогулянки ветеранам підготували двох коней — Фенікса та Баронесу. Власниця ферми Дар'я Шляхова розповіла, що обидві тварини спокійні й уже мають досвід роботи з ветеранами. Феніксу близько 20 років, він приїхав із Закарпаття. Баронеса народилася на фермі, її двічі продавали, але вона поверталася, також пережила окупацію на Київщині.

Для ветерана Валентина Яніна, який має протез правої кінцівки, прогулянка стала викликом — перед поїздкою він не був упевнений, чи зможе сісти на коня. Після — зізнався, що кінь поводився спокійно, а взаємодія з твариною допомогла розслабитися. «Прикольно з кіньми взаємодіяти. Вони так заспокоюють. Для душі — такий відпочинок», — сказав він.

Ще один учасник, Олександр Петров, отримав поранення у травні 2025 року на Дніпропетровщині, через що переніс часткову ампутацію правої ноги. Він розповів про фантомний біль, який особливо відчувається під час зміни погоди, але на фермі зміг хоч ненадовго відволіктися. «Природа взагалі цілюща. Вона розслабляє душу, і на природі відпочиваєш», — поділився він.

За словами Дар'ї Шляхової, верхова їзда тренує різні групи м'язів, баланс і координацію, а контакт із твариною допомагає зменшити емоційне напруження. Окрім катання, ветерани фотографувалися та просто проводили час на природі, змінюючи звичну обстановку.