«Яка ж вона красива, моя Долина»: як живе село, що пережило 8 місяців у червоній зоні

Тетяна згадує, як у серпні 2022-го, коли йшов наступ на Херсонщину, у селі було дуже гаряче. Жінка каже: тоді багато людей виїхали, і вона також тимчасово полишала домівку. Саме в той період російські війська зруйнували школу — в укритті під закладом переховувалися люди.

«Вибили все, що можна було вибити. Коли ми вийшли, то навкруги були обірвані дроти, гілки. Це було дуже страшно», — розповідає Тетяна. Вона каже, що на городі тоді працювали перебіжками, а коли чули вибухи — ховалися в підвал. У її будинку побило дах, тож довелося перекривати. Сусідська оселя досі стоїть зруйнованою — люди її покинули.

Нещодавно жінка вперше почула звук реактивного дрона. Каже, спершу подумала, що летить ракета. «Хотілося бігти в погріб, ховатися. Згадався 2022-й. А тепер зовсім близько — сусіднє Мар'їнське обстрілюють щодня, дітей на вулицю не випускають», — ділиться вона.

Попри страх, Тетяна не хоче покидати село, де прожила все життя. Каже: важко залишити кожен куточок, до якого прикладені руки. До того ж вдома — двоє собак, котики і самотня 82-річна бабуся, за якою родина доглядає.

Інша місцева жителька, Ольга, розповідає, що 10 жовтня 2022 року російські війська вщент зруйнували школу — прилетіло дві ракети. Сама жінка з чоловіком надовго з села не виїжджала: поверталися кожні 2-3 дні, щоб нагодувати худобу. Коли ставало зовсім нестерпно, їхали до родичів у Кривий Ріг — відсипатися й зняти стрес.

«Хочемо сподіватися, що гірше не буде, і нікуди не виїжджаємо. Я сьогодні думаю: яка ж вона красива, моя Долина, бо я тут виросла. Можливо, вона вам і не з розбитими будинками, з такими дорогами, а нам вона сама мила», — каже Ольга.

До лютого 2022-го у Великій Долині жили майже дві тисячі людей, нині — близько чотирьох сотень. Частина мешканців повертається, дехто самотужки лагодить оселі, іншим допомагають благодійники. Школа працює онлайн, у селі — понад сотня дітей. Примусової евакуації немає.

Жителька села Валентина розповідає про загиблих під час обстрілів: чоловіка вбило у погребі, коли він закривав двері, жінку розірвало, двох людей убило на городі. Дехто знаходив «пелюстки» — протипіхотні міни, які розкидали російські системи дистанційного мінування, і підривався на них. Її син воює на фронті вже п'ятий рік, другого поранили в першому бою.