Як Україна у 1996-му отримала свою станцію в Антарктиді: історія Геннадія Міліневського

Антарктида не пробачає слабкості, але приймає тих, хто готовий до вітру, що ріже обличчя, і льоду, який здається живим. Саме в таку реальність у 1996 році увійшла молода незалежна Україна — не випадковий гість, а новий учасник великої полярної науки.

До того часу на острові Галіндез біля західного узбережжя Антарктичного півострова вже працювала британська станція Faraday. 6 лютого 1996 року її офіційно передали Україні, після чого перейменували на Науково-дослідну базу «Вернадський». Це був не формальний акт, а глибокий науковий і політичний жест: відтоді Україна увійшла в клуб країн, які ведуть довготривалі спостереження за кліматом, атмосферою, океаном і біосферою.

Першу українську експедицію до колишньої «Фарадей» доставило судно RRS James Clark Ross. Тобто вихід на край світу відбувся не через пафосний парад, а через конкретну роботу британської антарктичної логістики, наукової дипломатії та морської витримки. Антарктида визнає не прапори самі по собі, а здатність працювати в її суворих умовах.

Ключовою фігурою в цій історії став Геннадій Міліневський, народжений 1945 року. До 1990-х він працював у радянській науковій системі, а після проголошення Незалежності не розгубився, а почав шукати для України нову велику наукову територію. Антарктида стала саме такою — віддаленою, складною, престижною.

У 1995-му, коли українська антарктична програма готувалася до старту, організатори відбирали учасників, формували наукові завдання, перевіряли обладнання, продумували маршрут і постачання. Міліневський був серед тих, хто визначав, якою буде перша присутність на материку: що саме вивчатимуть, як житимуть полярники, як працюватиме команда в ізоляції та холоді.

Підняття українського прапора на станції 6 лютого 1996 року назавжди увійшло в історію як одна з найважливіших наукових і політичних віх. Перша експедиція прибула не як коротка місія, а як колектив, що мав залишитися надовго. Відтоді на «Академіку Вернадському» українська антарктична програма безперервно працює вже понад 30 років.