У Чорткові людей на кріслах колісних вчать плавати й жити без бар'єрів

У Чорткові зібралися 11 людей з ураженням спинного мозку в шийному відділі хребта. У таборі вони не лише тренуються, а й вчаться плавати, грати в настільний теніс, їздити на кріслі колісному та самостійно себе обслуговувати. Заняття проводять інструктори, які самі пересуваються на кріслах колісних.

Для Валерія Бєзая з Кіровоградської області це перший такий досвід. Чоловік отримав перелом шийних хребців у 2020 році, невдало стрибнувши у річку. Каже, що найбільше його вразило прагнення до кращого. «Потрібно над цим працювати, щоб кожен спробував вийти зі своєї зони комфорту, бо поки ми живемо у своїй мильній бульбашці і не виходимо з неї, то не зрозуміємо, що ми можемо, на що ми здатні і чого ми на цей час не можемо», — розповідає він.

Інструктор Андрій Щербацький знає ці відчуття з власного досвіду: сам пересувається на кріслі колісному, а у 2018 році з учасника став наставником. За його словами, учасники займаються плаванням тричі на день. «Коли людина отримує травму, в неї є певні психологічні бар'єри. Бар'єр залізти у воду, пересісти десь. Тут вона має можливість із підтримкою і допомогою навчитися цьому, кваліфіковано і правильно це зробити», — пояснює він. Завдяки цьому людина згодом може поїхати з родиною на море чи річку.

Юлія Ільницька потрапила в ДТП п'ять років тому і відтоді пересувається на кріслі колісному. Найбільше її мотивує соціальна складова табору: «Ти бачиш, що якщо змогла інша людина з такою ж травмою чи подібною до твоєї, то зможеш і ти».

Окрім фізичних тренувань, учасники вчаться техніки їзди на кріслі. Інструкторка Дар'я Мудрик зазначає, що завдання — навчити людину з ураженням спинного мозку вільно рухатися у просторі. «На жаль, зараз у нас досить багато залишається бар'єрів... часто, особливо коли людина із сільської місцевості, зустрічаються випадки, коли вона банально не може вийти з дому, і тренування та практика на наших заняттях допомагають набути навичок, які після повернення додому людина може застосовувати і жити своє вільне повноцінне життя», — каже вона.

Організатор табору Юрій Влізло розповідає, що інструкторів добирали за принципом «рівний — рівному»: усі вони мають таку саму травму в шийному відділі хребта, живуть в одних кімнатах з учасниками й бачать їхні запити зсередини.