Справа Держспецзв’язку: захист наполягає на фальсифікації доказів НАБУ

Історія почалася у 2020 році, коли Україні знадобилося оновити програмне забезпечення та посилити кіберзахист державних ресурсів. Тоді відомство очолював нинішній бригадний генерал ГУР Юрій Щиголь. НАБУ і САП запідозрили, що він разом із заступником Віктором Жорою та бізнесменом Романом Ковалем розробили схему заволодіння бюджетними коштами.

Слідство стверджує: дві компанії Коваля уклали договір із Держспецзв’язком, отримали понад 285 млн грн, а різницю у 62 млн грн (реальна вартість ПЗ нібито 223 млн грн) учасники угруповання привласнили. Захист відповідає: контракти пройшли через тендери, а сума включає не лише саме програмне забезпечення, а й налаштування, інтеграцію з понад 300 державними реєстрами, експертизу та навчання персоналу з допуском до держтаємниці.

За словами адвокатів, такі роботи зазвичай коштують 20–50% від ціни ПЗ, тож 62 млн грн (близько 28%) цілком укладаються в галузеві стандарти. Самі обвинувачені наголошують: товар реально поставлений, якісний і досі працює, тож про розкрадання не йдеться. Вони також вказують на процесуальні порушення: до справи не долучили телефон Щиголя, а оглядали лише фотографії; інформацію від розробника ПЗ — компанії EPAM Systems — так і не витребували.

Окрема історія — Віктор Жора. Він був мобілізований і воював під Покровськом у складі Нацгвардії, тому обвинувальний акт йому не вручили — прокурори не наважилися їхати в зону бойових дій. Жора подав клопотання про повернення акта прокурору. "Це абсолютно умисне спотворення дійсності, підкріплене фальсифікацією доказів стороною обвинувачення", — заявив він.

У справі вже провели 35 підготовчих засідань, що, на думку захисту, свідчить про слабку позицію обвинувачення. Показово, що внутрішній аудит, Держаудитслужба та Рахункова палата порушень у тій закупівлі не знайшли. "В іншій країні учасників такого проєкту представили б до нагород, а в нас нагороди перетворюються на підозри", — резюмує Жора.