Замість 18-річчя — вічна пам'ять: історія Руслана Бобика з Тернополя

Руслану Бобику сьогодні виповнилося б 18. Рідні могли б вітати його з першим дорослим ювілеєм, а він — будувати плани, зустрічатися з друзями й загадувати бажання. Але доля розпорядилася інакше.

19 листопада 2025 року під час російської ракетної атаки на Тернопіль уламок влучив хлопцю просто в серце. Тоді йому було лише 17. Руслан був єдиною дитиною в родині.

Міський голова Тернополя Сергій Надал з болем згадує, що сьогодні місто разом із юнаком мало б приймати вітання. «Мав би чути від рідних: "З днем народження, синку". Мав би обіймати маму й тата, зустрічатися з друзями, загадувати бажання і радіти своєму першому дорослому ювілею. Але сьогодні ми не можемо його привітати», — сказав він.

Друзі запам'ятали Руслана добрим і щирим хлопцем, якого дуже любили. Його життя назавжди зупинилося на позначці 17 років.

Сьогодні в місті вшановують пам'ять не лише Руслана, а й усіх мирних жителів, яких забрала та листопадова атака. «Той уламок поранив не лише Руслана. Він залишив рану в серці всього Тернополя. Адже кожен наш мешканець, якого забрала російська агресія, — це чиясь близька людина, це цілий світ, який більше ніколи не буде таким, як раніше», — наголосив Надал.

Замість святкових привітань — скорбота. Світла пам'ять Руслану Бобику.