Прізвища на -енко: що вони насправді означають і чому їх так багато

Мовознавці пояснюють, що суфікс -енко належить до патронімічних, тобто вказує на походження: «син когось» або «нащадок когось». Наприклад, Бондаренко — це син бондаря, а Коваленко — син коваля. Тож якщо ваше прізвище закінчується на -енко, найімовірніше, воно зберігає пам'ять про професію чи ім'я вашого далекого родича.

Особливо активно такі прізвища поширювалися в XVII столітті. Після Зборівської угоди 1649 року в козацьких реєстрах вони навіть переважали над іншими: у Київському полку близько 60% записів становили саме прізвища на -енко. Причина проста — до реєстрів записували молодих козаків, яких називали за батьком. Якщо батька знали як Коваля, син автоматично ставав Коваленком.

Чимало сучасних українських прізвищ сформувалися саме в часи Запорозької Січі. Туди прибували люди з різних регіонів, нерідко змінюючи імена та прізвища, щоб приховати минуле або вирізнитися серед інших. Тоді й з'явилися колоритні варіанти на кшталт Голопупенка, Короцюпенка чи Дубогризенка — фантазії предкам точно не бракувало.

Сьогодні прізвища на -енко залишаються одними з найпоширеніших в Україні. За даними мовознавчих досліджень, вони охоплюють близько 15% населення і поступаються лише групі прізвищ на -ов/-ев/-єв.