Політолог Постернак: верховенство права має діяти і для антикорупційних органів

Політолог Олег Постернак розібрав у соцмережі взаємні звинувачення Генпрокурора та директора НАБУ і закликав дивитися на них тверезо. На його переконання, без об'єктивної та неупередженої оцінки цих подій Україна не матиме підстав розраховувати на вступ до ЄС.

Експерт нагадав про процесуальний бік справи: чинний Генеральний прокурор, якого Рада ще не звільнила, має пряме законне право підписувати письмове повідомлення про підозру директору НАБУ та іншим особам. Це повноваження закріплене статтею 481 КПК України, тож сам факт підписання підозри не є чимось протиправним.

Інше питання, як на це мали реагувати НАБУ і САП. На думку Постернака, реакція мала бути діловою, обережною і юридично виваженою, щоб не кидати тінь на все відомство. Адже йдеться не про всю антикорупційну інституцію з її детективами, а персонально про очільника НАБУ Кривоноса. Політолог наголошує: систему на чолі НАБУ та особисті історії її керівника варто розділяти.

Саме тому, вважає він, подавати право процесуальних органів підписувати підозру як системну атаку на всю антикорупційну вертикаль — це не про правові факти, а про спробу відійти від резонансної події та зберегти прихильність суспільства до керівників НАБУ і САП. А це вже політика, а не верховенство права.

Окремо Постернак звернув увагу на заяву Генпрокурора Кравченка про операцію «Карфаген», яка нібито мала на меті доступ до матеріалів проваджень щодо керівників і працівників антикорупційних органів. За версією Генпрокурора, під час обшуків детективи отримали доступ до захищених матеріалів, а частину документів та електронних даних скопіювали або вилучили. Якщо така гучна заява лунає, то, ймовірно, під нею є серйозні підстави й факти, зазначає політолог, і якщо їх встановлять, їм доведеться дати однозначну правову оцінку.

Експерт також критично висловився про антикорупційні громадські організації, які, за його словами, долучилися до адвокації «безгрішності» очільника НАБУ. Безгрішних у системі немає, підсумував він, і якщо Україна грає у верховенство права напередодні входження до ЄС, то цей принцип має застосовуватися до абсолютно всіх — у тому числі й до антикорупційних органів.