Як підліткам не втрапити в пастку шахраїв: поради від МВС, СБУ та ЦПД

У цифровому світі співрозмовник не завжди той, за кого себе видає. Шахраї можуть прикидатися банківськими працівниками, представниками держустанов або роботодавцями. Навіть знайомий акаунт не гарантує безпеки — його можуть зламати, тож варто бути обачними.

Підліткам радять не завантажувати підозрілі файли та не переходити за сумнівними посиланнями. Якщо пропозиція здається дивною — краще одразу припинити розмову. Не можна передавати незнайомцям персональні дані, реквізити карток, коди підтвердження чи паролі. Особливо небезпечно погоджуватися «орендувати» свою картку або рахунок.

Червоний прапорець — коли за «роботу» просять заплатити. Вимоги переказати гроші за «навчання», «активізацію акаунта» чи «доступ» майже завжди означають шахрайство. Також варто насторожитися, якщо обіцяють високу зарплату за прості завдання, не питають про досвід і працевлаштовують надто легко.

Окремо фахівці попереджають: не можна виконувати завдання незнайомців — фотографувати стратегічні обʼєкти, передавати інформацію про них або погоджуватися на підпали. Це не просто шахрайство, а злочини проти держави. Варто знати: за шахрайство відповідальність настає з 16 років, а за диверсію — вже з 14. Якщо дитина молодша, відповідатимуть батьки.

У разі підозрілих пропозицій можна звертатися до СБУ на гарячу лінію 1516 або в чат-бот @Spaly_FSB_bot, чи до Нацполіції за номерами 102 або 112.