Паливна криза в Росії: через атаки на НПЗ черги на заправках

Українська кампанія вивела з ладу понад 30% фактичних і 45% номінальних потужностей російської нафтопереробки. Це спричинило найглибшу паливну кризу в Росії з часів розпаду Радянського Союзу.

Наприкінці квітня по Туапсинському НПЗ завдали двох ударів, знищивши понад десяток великих та середніх резервуарів загальною місткістю приблизно 80 тисяч кубометрів. За словами старшого наукового співробітника Carnegie Russia Eurasia Center Сергія Вакуленка, пошкоджене обладнання перетворює важкі нафтові фракції на легші продукти — дизель, авіагас та бензин. Якщо решта підприємства ціла, завод може працювати й без цієї установки, але якість продукції суттєво погіршиться.

Особливу проблему становлять установки, що видаляють із сирої нафти сіль та воду перед початком переробки. Нещодавно одну з них уразили в Омську — на одному з найбільших НПЗ світу. Аналітик CREA Айзек Леві зазначив: ці установки критично важливі, бо розташовані на самому початку процесу. Якщо вони пошкоджені, завод може втратити значну частину потужностей, навіть коли інше обладнання ціле. Російська брокерська компанія Фінам оцінює, що ремонт таких установок триває до кількох місяців.

Дослідник римського університету Sapienza Фабіо Сабатіні вивчав нічне світіння в районах 29 великих російських НПЗ. Після першого удару інтенсивність світіння в радіусі 1 кілометра від підприємства зменшувалася на 30%, а в радіусі 5 кілометрів — до 18%. НПЗ у Кстові, атакований безпілотниками 18 і 20 травня, досі не працює: теплові знімки Constellr від 18 липня показують, що ректифікаційна установка не має теплової сигнатури.

Майже в усіх регіонах Росії запровадили обмеження на продаж пального, на автозаправках утворилися довгі черги. Дефіцит дизелю вдарив по аграрному сектору. Заборона на експорт дизелю може тривати до кінця серпня.