Олешки: люди йдуть замінованими полями, бо залишатися страшніше

За словами уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, після перемовин російська сторона вже довго не підтверджує готовність провести гуманітарну місію з вивезення людей. Офіс омбудсмана тим часом продовжує збирати й перевіряти інформацію, спілкується з МКЧХ та міжнародними організаціями і наполягає на терміновій евакуації тих, хто фактично опинився в сірій зоні.

Раніше домовленості були, каже Лубінець, і алгоритми дій вибудували чіткі — навіть список людей на вивезення погодили. Сили безпеки та оборони готувалися забезпечити режим тиші на час місії. Офіс перевірив 358 людей, які найбільше потребують допомоги. Але це лише ті, про кого вдалося дізнатися: за оцінками, в Олешках і районі може залишатися понад 6 тисяч осіб, серед них близько 200 дітей.

Найгірше те, що люди вибираються самотужки. «А найстрашніше — люди вже самостійно йдуть через заміновані поля, бо не бачать іншого способу вибратися з цього пекла. Вони ризикують підірватися на міні чи потрапити під удар дрона, але все одно йдуть, бо залишатися в Олешках для них ще гірше», — наголосив омбудсман.

Національний музей Голодомору-геноциду закликав міжнародну спільноту звернути увагу на ситуацію в окупованому місті та навколишніх селах. Там нагадали, що регіон постраждав через підрив російськими військами дамби Каховської ГЕС. Окупаційна адміністрація визнала лише 59 загиблих, хоча реальна кількість жертв затоплення тільки в Олешках могла сягати сотень.

За даними МЗС України, станом на травень населення Олешківської громади скоротилося з 40 тисяч до приблизно 6 тисяч, а в самих Олешках — з 24 тисяч до близько 2 тисяч. Критична інфраструктура зруйнована, світла й газу немає, а за харчами чи на виїзд із міста люди наражаються на атаки FPV-дронів.

«Однією з ключових проблем є голод на цих територіях. Ситуація різко погіршилася з осені 2025 року через відсутність опалення та фактичне припинення постачання харчових продуктів», — зазначають у музеї. За свідченням очільниці Олешківської міської військової адміністрації Тетяни Гасаненко, а також журналістів і волонтерів, місцевим доводилося їсти фазанів, голубів і продовольчі сурогати.