«Люди їдять траву з городів»: чотири місяці блокади в окупованих Олешках
Місто на лівому березі Дніпра навпроти Херсона вже чотири місяці живе без світла, газу, ліків і продуктів. Ми зібрали свідчення тих, хто вирвався звідти, та тих, хто досі чекає на евакуацію.
Про повну блокаду Олешок розповідає голова Олешківської міської військової адміністрації. За її словами, місто відрізане від постачання вже четвертий місяць.
Надія, чиє ім'я ми змінили задля безпеки, виїхала звідти разом із матір'ю 26 травня — саме тоді до міста востаннє заїхала автівка з продуктами. «З 26 травня до цього дня в Олешки не завозили продукти. Ні кілограма борошна, ні кілограма овочів, нічого. Люди їдять «жирну травку», яка росла на городах, варять її і їдять», — каже вона. Рослина ця — портулак, а готують його на примітивних вогнищах-«кабицях», бо газу немає. Немає й солі. До виїзду жінка чотири роки сиділа без світла і понад рік — без газу. Багатоповерхівки в місті зруйновані або непридатні для життя, лишився переважно приватний сектор. Дорога звідси — смертельна: обабіч стоять згорілі автівки, що підірвалися на мінах, тож завозити їжу більше ніхто не ризикує.
Евакуацією займається ГО «Людяність». Волонтерка Естер Вратарьова каже: у громаді може залишатися близько шести тисяч людей, у самих Олешках — близько двох тисяч, серед них понад 180 дітей. Люди не виїхали раніше не з власної примхи, пояснює вона: «Їх одразу обрали живим щитом». Для виїзду потрібні були гроші або контакти волонтерів, а інформація тут закрита — про допомогу знають хіба що через сарафанне радіо. Здебільшого залишилися старенькі, маломобільні та люди без документів, які затонули під час підриву ГЕС. Щоб відновити паспорти, треба було дістатися за 60 кілометрів. Востаннє евакуювати людей вдалося в травні. За даними волонтерки, в місті є поранені, але потрапити до лікарні неможливо — транспорту немає, у критичних випадках дітей і дорослих підвозять на садових тачках. Лікарня зачиняється через брак пального, хоча там, за її інформацією, близько 70 людей після мін у дуже важкому стані. Не працює й морг — електрики немає давно. «Це безпрецедентна ситуація навіть для повномасштабної війни. Повна блокада з голодом дуже нагадує поєднання Голодомору і Голокосту. І найстрашніше, що там є діти», — наголошує Вратарьова.
Речник 30-го корпусу морської піхоти Павло Дрогаль підтверджує: цивільні в місті залишилися, ситуація важка. За його словами, там величезний дефіцит продуктів і питної води, зафіксовані факти мародерства російських військових, а самі окупанти теж мають проблеми із забезпеченням своїх підрозділів.
Евакуація через Дніпро не розглядається, каже начальниця Олешківської МВА Тетяна Гасаненко: від часу звільнення Херсона річка править за оборонний рубіж. «Там скільки встановлено росіянами захисних бар'єрів — міни, різні перешкоди. Підійти до річки неможливо, не те щоб через неї пливти», — пояснює вона. Україна збирає дані про дітей і маломобільних людей, готова до евакуації, але гуманітарний коридор має забезпечити російська сторона: без згоди того, хто контролює територію, жодна пропозиція не спрацює.
Міжнародний комітет Червоного Хреста підтримує зв'язок із владою України та Росії щодо ситуації в Олешках, але потребує гарантій безпеки. «Ми будемо готові надати підтримку за запитом сторін, коли будуть забезпечені належні гарантії безпеки. Ми не можемо діяти без цього, оскільки це може піддати ще більшій небезпеці життя цивільного населення в Олешках», — заявила координаторка комунікацій делегації МКЧХ в Україні Захра Аль-Джанабі.
