25 років по тому: у Нью-Йорку оприлюднили архіви про токсичне повітря після 11 вересня

Напередодні 25-ї річниці терактів 11 вересня 2001 року адміністрація мера Нью-Йорка Зохрана Мамдані відкрила доступ до понад 170 тисяч сторінок звітів і архівів. База, запущена спеціально для цього, ще поповнюватиметься. Але навіть те, що вже опубліковано, малює незручну картину: мешканців переконували, що дихати можна, хоча сліди азбесту — потужного канцерогену, який використовували в будівництві, — фіксували в повітрі ще протягом десяти місяців після атаки.

За різними оцінками, від хвороб, пов'язаних із наслідками теракту, померло більше людей, ніж загинуло того дня. Мамдані під час презентації архівів сказав прямо: "Через 25 років, від хвороб, пов’язаних з 11 вересня, померло більше людей, ніж загинуло в сам день подій". А ще додав: "Люди хворіли, бо лідери, яким вони довіряли, брехали та казали їм, що дихати токсичним повітрям безпечно". Серед тих, хто помер пізніше, — понад 400 пожежників, які розбирали токсичні уламки.

Токсини не зникли разом із димом. Гора уламків на місці веж-близнюків тліла місяцями, а пил осідав у будинках, школах, на килимах і в системах кондиціонування. Історія близнюків Джейкоба і Сари Фортінскі, яким було по чотири роки, коли впали вежі, — один із прикладів. Вони жили неподалік, того дня рахували у вікні пожежні машини й швидкі, а коли одна з веж обвалилася, вікна вилетіли і квартира наповнилася пилом. Сара вирішила, що за ними "прийшов монстр". Діти виходили з будівлі босоніж, згадуючи, що "земля здавалася м’якою, вкритою порошкоподібним попелом". Згодом у їхньої матері діагностували рак молочної залози, у Джейкоба — астму, а Сару роками мучили кошмари з тим самим монстром.

Мешканка Нью-Йорка Маріса Рамірес де Арельяно розповіла, що повідомляла департаменту охорони навколишнього середовища про прибирання матеріалів з азбестом без захисних засобів. Сама вона провела кілька годин у квартирі 11 вересня, бо не усвідомлювала, наскільки шкідливий пил. Потім роками лікувалася в алерголога та пульмонолога через ушкодження легень. Її сумніви щодо офіційних запевнень зміцніли після ночі, коли команда з ліквідації небезпечних речовин приїхала викопувати траву на перехресті в її районі. "Якщо вони вважають, що трава забруднена, то чим же ми всі дихаємо?" — згадує вона.

Того дня, 11 вересня 2001 року, терористи Аль-Каїди захопили чотири пасажирські літаки. Два з них із інтервалом у 17 хвилин врізалися у вежі Всесвітнього торгового центру, третій — у Пентагон, четвертий розбився в Пенсильванії після опору пасажирів. Загалом загинули майже 3 тисячі осіб: 246 пасажирів і членів екіпажу, 2606 людей у вежах-близнюках і 19 терористів-смертників. Наймолодшою жертвою була дворічна Крістін Лі Хансон, найстаршою — 82-річний Роберт Нортон.

Мером Нью-Йорка тоді був Руді Джуліані, який ручався за якість повітря в інтерв'ю перших тижнів після теракту. У січні 2002-го його змінив Майкл Блумберг, який у лютому казав, що "кожен проведений тест показує, що якість повітря була в межах допустимих значень", хоча "деякі люди просто ніколи в це не повірять". Конгресмен Джеральд Надлер, який тоді висловлював занепокоєння станом повітря, вважає, що обидва мери "знали про якість повітря, але по суті нічого з цим не зробили". "Я підозрюю, що їх цікавило лише відновлення роботи Уолл-стріт, і їм було начхати на здоров’я людей там", — сказав він.