Чужий номер, фото чи адреса в мережі: що загрожує за незаконне поширення даних

Закон України «Про захист персональних даних» відносить до персональних даних будь-які відомості, за якими людину можна ідентифікувати. Це ім'я та прізвище, дата й місце народження, адреса, номер телефону, електронна пошта, дані про сімейний стан, освіту, здоров'я, майно, а також документи й фотографії.

Щоправда, сама лише згадка про особу ще не означає порушення. Значення мають характер інформації, мета використання, спосіб поширення та наявність законної підстави для обробки даних. За загальним правилом поширювати відомості про людину можна лише на законних підставах, а в передбачених законом випадках — за її згодою.

Те, що ви маєте чужий номер, фото чи копію документа, не дає права викладати їх у соцмережах, месенджерах чи на сайтах. За порушення законодавства про захист персональних даних передбачена адміністративна, цивільно-правова та кримінальна відповідальність. Зокрема, стаття 188-39 КУпАП встановлює штраф за недотримання порядку захисту даних, що призвело до незаконного доступу або порушення прав людини.

Суворіше покарання — за статтею 182 Кримінального кодексу України. Вона стосується незаконного збирання, зберігання, використання, знищення чи поширення конфіденційної інформації про особу, а також незаконної зміни таких даних. За частиною першою цієї статті загрожують штраф, виправні роботи, пробаційний нагляд або обмеження волі до 3 років. Якщо ж дії вчинили повторно або вони завдали істотної шкоди, санкція може сягати позбавлення волі на строк до 5 років.

Окремо потерпілий має право на цивільно-правовий захист: вимагати припинити поширення інформації, видалити її та відшкодувати матеріальну й моральну шкоду. Якщо публікація номера телефону, домашньої адреси, фото з приватної обстановки чи копій документів призвела до цькування або психологічних страждань, можна звертатися до поліції чи до суду із позовом про захист прав, честі, гідності та приватного життя.

Діяти варто послідовно: попросити адміністрацію ресурсу видалити інформацію, подати звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який контролює додержання законодавства про персональні дані, звернутися із заявою до Національної поліції, а за потреби — до суду. Для консультацій працює гаряча лінія Уповноваженого — 1678.

Аби не стати жертвою витоку, варто дотримуватися базової цифрової гігієни: не викладати у відкритий доступ документи, номери банківських карток, точну адресу та особисті телефони, обмежувати приватність у соцмережах, використовувати складні паролі й двофакторну автентифікацію, обережно заповнювати анкети на сумнівних сайтах і не переходити за підозрілими посиланнями.