Менше асфальту, більше зелені: як Черкасам зменшити ризик підтоплень

Про це розповіла Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту.

За її словами, у містах майже не лишається відкритих ділянок із ґрунтом, куди могла б просочуватися вода. «Ми бачимо закриту територію, дуже мало відкритих ділянок із ґрунтом і можливості для стоку цих опадів. І, відповідно, виникає проблема підтоплення», — пояснює кліматологиня.

Вихід — не лише в нових потужностях зливової каналізації. Дощову воду можна утримувати прямо на територіях: для цього підходять водопроникні тротуари й парковки, зелені дахи, дощові сади та підземні резервуари для накопичення води.

Зібрану воду згодом використовують, зокрема, для поливу зелених насаджень. А якщо прибудинкова територія вкрита газоном і клумбами, вода просто йде в землю. «Якщо прибудинкова територія зелена, відповідно, дощ падає, ця вода просочується в землю, вона вже не стікає в каналізацію і не створює підтоплень. І не потрібно цю каналізацію змінювати», — каже Балабух.

Показовий приклад — Берлін. Там порахували, скільки коштуватиме розширення каналізаційної мережі, і натомість змінили принцип нарахування податку на прибудинкову територію: плата залежить від співвідношення заасфальтованої та зеленої площі. Чим більше зелені біля будинку, тим менше платить власник.

Для Черкас такі підходи теж можуть стати частиною адаптації до сильних опадів. Щоправда, конкретні рішення для кожної ділянки доведеться підбирати з огляду на особливості міста та його інфраструктури.