Хмельниччина на межі екстремального маловоддя: Дністер впав на понад 9 метрів

Ідеться не про звичайну літню спеку, а про гідрологічне маловоддя, яке цього року набрало серйозного масштабу. За прогнозами, з 16 до 30 вересня 2026 року рівень води в річках басейну Дністра може опуститися до критичних позначок, а подекуди — навіть нижче історичних мінімумів. Небезпека стосується Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської областей і Хмельниччини.

Завідувачка кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету Ольга Єфремова пояснює: третій рівень — найвищий, і він означає, що на окремих ділянках малих річок Дністровського басейну можлива навіть тимчасова відсутність води. «Це не означає, що річка обов'язково має висохнути, або вона висохне завтра, але ситуація вже наближається до екстремальної і може створювати ризики як для природних екосистем, так і для водопостачання та водокористування», — каже вона.

За словами заступника начальника відділу техногенно-екологічної безпеки Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області Михайла Молчанова, рівень води щодня падає. У Дністрі він уже знизився більш ніж на 9 метрів. Водозабір із Дністровського водосховища поки працює у штатному режимі, тож мешканців і підприємства Кам'янця-Подільського водою забезпечують. Причина — недостатня кількість опадів: малі запаси снігу взимку, відсутність весняної повені та слабке живлення річок підземними водами.

Ситуація накопичувалася місяцями. Влітку в басейні Дністра випало лише 50–60% опадів від норми, а високі температури підсилили випаровування. Коли річка міліє, зменшується глибина й швидкість течії, вода швидше прогрівається і в ній стає менше розчиненого кисню. Це змінює умови життя водних організмів, призводить до заростання русел і погіршення якості води. Напруженою вже називають ситуацію в басейні малої річки Хомора, звідки беруть воду для Полонного.

Голова громадської організації «Річки Хмельниччини» Віктор Карван наголошує: болота й заплави акумулюють воду і підживлюють річки в посушливі періоди, а їх знищення лише посилює маловоддя. Тож третій рівень небезпеки оголосили передусім для того, щоб обмежити забір води з водозаборів підприємствами. Повністю зупинити природну посуху неможливо, але, за словами Ольги Єфремової, її наслідки можна суттєво зменшити: зберігати заплави, болота й прибережні смуги, відновлювати джерела та малі притоки, не забирати зайву воду в періоди малої водності й давати дощу просочуватися в ґрунт, а не тікати каналами.