Львівщина на порозі сміттєвих змін: шість кластерних полігонів і нові сортувальні лінії

На Львівщині працює 22 полігони побутових відходів загальною площею 140 гектарів. За словами директора Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОВА Володимира Корди, середній рівень їхнього заповнення сягає 75%, а загальний обсяг накопичених відходів перевищує 5 мільйонів тонн.

«Загалом на діючих полігонах вже накопичилось 5 мільйонів тонн побутових відходів, і середній відсоток заповнення становить 75%. Водночас, це є показник середній. Отже, полігони все-таки відрізняються в нас за потужністю, технічним станом, обсягами накопичення відходів, ну і залишковим ресурсом. Тому говорити, що Львівська область залишиться без можливості захоронення відходів — некоректно і ще доволі рано. Водночас, все-таки рівень заповнення полігонів є для нас вже таким чітким сигналом необхідності впровадження системних змін», — каже посадовець.

Роздільний збір на Львівщині поки що працює лише частково — десь стоять контейнери для скла, паперу та пластику, але майже всі побутові відходи далі захоронюють на звалищах. Більшість таких об'єктів працює з перевантаженням, тобто з порушенням проєктних показників. Корда нагадує: місця видалення відходів — це джерело інтенсивного забруднення ґрунтів, повітря та підземних вод.

У січні 2026 року начальник Львівської ОВА Максим Козицький затвердив регіональний план управління відходами до 2034 року. Першими закриють і рекультивують Миколаївський, Старосамбірський, Добромильський, Турківський та Бориславський полігони, згодом — Перемишлянський, Жидачівський, Бродівський та інші. План передбачає ширше охоплення населення послугами зі збирання відходів, більшу частку роздільного збору, розширення сортувальних потужностей і створення шести кластерних полігонів — Стрийського, Самбірського, Новояворівського, Північного та Золочівського кластерів. Окремо в області розраховують на запуск заводу з оброблення відходів у Львові після завершення будівництва.

Рекультивація — процес недешевий і тривалий: це ущільнення, відсипка ґрунтами, герметизація від атмосферних опадів, обов'язковий відбір інфільтрату та дегазація, адже за роки накопичення утворюються гази, здатні спричинити загорання. «Скільки часу рекультивується Грибовицьке сміттєзвалище? Вже близько 10 років відбувається цей процес», — наводить приклад Корда. До 30 жовтня громади можуть подати до департаменту лист про співфінансування виготовлення проєктної документації.

Паралельно область нарощує сортування. По одній лінії мають Самбірська, Новояворівська, Шептицька та Золочівська громади, дві — Стрийська. Кожна здатна переробляти близько 50 тисяч тонн на рік. «Цього недостатньо», — визнає Корда й додає, що департамент веде перемовини із закордонними партнерами та громадами про закупівлю сортувальних ліній і участь у ґрантових проєктах. А ще до кінця 2026 року кожна громада має розробити власний план управління відходами — поки що такий подали менше 10%.