Космічна рулетка: які катастрофи приховав СРСР перед польотом Гагаріна

Радянська пропаганда роками малювала образ безпомилкової космічної програми, де героїчні космонавти бадьоро крокують до зірок. Насправді космічна гонка була тихою війною, де ціна помилки вимірювалася людськими життями.

Ракету Р-7, яка вивела Гагаріна на орбіту, створювали зовсім не для мирного підкорення космосу. Це була міжконтинентальна балістична ракета, здатна доставити п'ятитонну термоядерну боєголовку до США. Головний конструктор Сергій Корольов, українець за походженням, був колишнім в'язнем ГУЛАГу, а його ім'я тримали в таємниці до самої смерті.

Перед історичним польотом програма буквально захлиналась аваріями. З п'яти запусків лише два виявилися успішними — аварійність сягала 60%. У липні 1960-го ракета вибухнула на 28-й секунді, розірвавши собак на борту. А 1 грудня корабель із тваринами успішно вийшов на орбіту, але через збій траєкторія спуску змінилася так, що він міг приземлитися за межами СРСР. Щоб західні фахівці не дістали секретних технологій, спрацювала система автоматичного підриву — корабель рознесло на атоми разом із собаками. Така сама система самознищення стояла й на пілотованих кораблях.

Атмосферу того часу добре ілюструє катастрофа на Байконурі 24 жовтня 1960 року, відома як «аварія Нєдєліна». Маршал Митрофан Нєдєлін наказав прискорити запуск військової ракети Р-16 до річниці Жовтневої революції. Техніки працювали на заправленій ракеті, порушуючи всі протоколи. Стався несанкціонований запуск двигуна, який пропалив баки — у вогні загинуло понад сто інженерів. Офіційна версія: маршал «загинув в авіакатастрофі».

Менш ніж за три тижні до старту Гагаріна, 23 березня 1961-го, у сурдобарокамері з чистим киснем загинув 24-річний космонавт Валентин Бондаренко. Він випадково впустив спиртову ватку на розпечену плитку, і камера миттєво перетворилася на пекло. Бондаренко отримав опіки 80% тіла й помер у муках. КДБ просто вилучив його обличчя з групових фото загону космонавтів.

Сам політ Гагаріна теж був далеким від «ідеального». Датчик герметичності люка не спрацював — довелося в шаленому темпі відкручувати 30 гайок і закручувати їх знову. Через запізніле вимкнення двигунів третього ступеня корабель опинився на орбіті на 100 кілометрів вище розрахункової. Якби відмовив гальмівний двигун, Гагарін сходив би з орбіти понад місяць, а кисню вистачило б лише на тиждень.

Під час входу в атмосферу не відокремився приладно-агрегатний відсік — товстий кабель-щогла з'єднував обидві частини, і корабель увійшов у щільні шари, обертаючись зі швидкістю 30 градусів на секунду. Гагарін зазнавав перевантажень до 10G, а капсула нагрілася до 2000 градусів. Лише коли кабель перегорів, капсула стабілізувалася — космонавт був за кілька секунд від загибелі.

І наостанок — приземлення. Радянська влада десятиліттями стверджувала, що Гагарін приземлився в капсулі, щоб Міжнародна авіаційна федерація зареєструвала світовий рекорд. Насправді на висоті 7 кілометрів він катапультувався і сів окремо на власному парашуті, бо конструкція капсули не могла забезпечити безпечну посадку. СРСР визнав цей факт лише у 1971 році.