Борги чоловіка: коли дружина може не відповідати за його махінації

Українське законодавство та судова практика виходять з того, що факт реєстрації шлюбу не є підставою для солідарної відповідальності за борги чи протиправні дії одного з подружжя. Щоб притягнути обох, позивач має довести, що шкода завдана спільними діями або бездіяльністю партнерів. Таке роз’яснення міститься у рішенні Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду.

Справа, яку розглядав суд, тривала щонайменше 13 років. Чоловік, скориставшись підробленим договором, незаконно володів будівлею магазину та отримував дохід від її оренди. Справжні власники зуміли довести його провину та скасувати незаконну реєстрацію права власності. Аби уникнути стягнення упущеної вигоди, він поспішив переписати нерухомість на дружину та сина за договорами дарування.

Апеляційний суд спочатку вирішив, що збитки мають відшкодовувати обоє з подружжя, адже магазин приносив прибуток у сімейний бюджет. Однак Верховний Суд скасував це рішення щодо дружини. Судді наголосили: навіть якщо жінка знала про справи чоловіка або користувалася грошима, це не доводить її участі у злочині. Якщо вона не брала участі у підробці документів та не мала спільного умислу на завдання шкоди, стягувати з неї кошти немає підстав.

Водночас спроба заховати майно від компенсації потерпілим провалилася. Суд визнав договори дарування на користь близьких родичів недійсними, оскільки вони були фраудаторними — тобто укладеними недобросовісно, з метою ухилення від виконання зобов’язань.

Водночас судова практика нагадує: солідарна відповідальність подружжя все ж настає за зобов’язаннями, укладеними в інтересах сім’ї. Це правило діє навіть після розлучення. Тож якщо кредит було взято для сімейних потреб, майно, придбане у шлюбі, можуть стягнути.