«Загинула уві сні»: історія Галини Губи, яка до останнього допомагала людям

Галина народилася 22 серпня 1949 року в Діброві. Закінчила торгове училище, працювала продавчинею в Лимані, а згодом очолювала бригаду на фермі. За словами доньки Тетяни, жінка багато працювала на городі та біля худоби, але завжди лишалася доглянутою — до неї навіть приїжджали з райцентру, щоб зробити зачіску.

Галина мала гарний голос і любила співати під акомпанемент чоловіка на гармошці. Вона чудово шила, в’язала й готувала. «Її пиріжки та паски знала вся родина. А про мамин куліш у Діброві ходили справжні легенди», — згадує Тетяна.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, донька з родиною виїхала, а Галина відмовилась покидати дім. «Я господарство не покину, а тим паче корова тільки отелилася», — передає її слова Тетяна. Під час окупації села жінка разом із сином і невісткою розносила молоко односельцям. Щоб безпечно пройти вулицею, вони тримали перед собою саморобний білий прапор.

У жовтні 2022-го, після деокупації, Тетяна повернулася й організувала в будинку поруч із материним гуманітарний штаб. Наприкінці грудня військові попередили родину про можливий удар і радили не ночувати вдома. Галина кілька ночей переночувала в родичів, але потім повернулася додому.

30 грудня 2022 року російський снаряд влучив просто в її будинок. «На місці маминого дому, де пройшло моє дитинство, була лише величезна воронка. Тіло мами відкопали лише під ранок, під ковдрою. Вона загинула уві сні, так, як і лягла відпочивати», — розповіла Тетяна.