Де почитати у Черкасах: від пляжу до затишної кав'ярні

У Черкасах чимало охочих почитати просто неба: на пляжі, у сквері чи за кавою на терасі. Кожен має свої улюблені локації, які роблять читання особливим.

Співзасновниця книжкового клубу «CHEтальня» Ірина Білоусова зізнається: зазвичай читає вдома, але влітку не проти взяти книгу на пляж. Для такого читання вона обирає легку літературу, як-от Пелема Вудгауза. «Головне — не сміятися надто голосно», — жартує вона.

Журналістка Ірина Малюкова радить Казбетський пляж, але застерігає: книги про війну серед людей читати важко. «Довкола вирує життя, усмішки, моменти щастя, що надзвичайно контрастує зі станом, у який ти поринаєш», — пояснює вона.

Військовослужбовець 46-ї десантно-штурмової бригади Сергій Шамара обрав пляж біля станції човнів. «Я виріс на нашому березі, це моє місце сили», — каже він. У відпустці в червні читав там «Любощі» Томаша Вісліча.

Книжкова блогерка Світлана Небилиця рекомендує терасу кав'ярні «БОХЛІБ» на Святотроїцькій, де квітнуть гортензії. Там вона читала «Фінал» Стефані Гарбер — казкова атмосфера книги ідеально пасує до літньої тераси.

У сквері імені Василя Симоненка засновниця читацького клубу «Етажерка» Марина Мельник читає українську класику. «Лише я, книга і приглушений галас міста», — описує вона свій досвід. Зараз вона гортає «Над Чорним морем» Івана Нечуя-Левицького.

Проєктна менеджерка Мар'яна Андрущенко після народження сина читає в кав'ярні біля дому. Там вона дочитала «Човни» Володимира Станчишина, а тепер взялася за «Точку нуль» Артема Чеха. Їй важливо, що о 09:00 заклад завмирає на хвилину мовчання.

Серед інших атмосферних місць — бульвар Шевченка, набережна з видом на водосховище, а також «Фабрика кави» на Небесної Сотні чи Хрещатику. Культурна менеджерка Людмила Фіть підсумовує: «Немає кореляції „книжка — місце“, є кореляція „книжка і ти“. Головне — знайти свою книжку, а місце знайдеться».