Чому восени ціни можуть здивувати: урок від звичайного помідора

Осінь традиційно приносить не лише врожай на полях, а й врожай прогнозів про подорожчання. Цього року вони особливо люті: логістика, зберігання, електроенергія, пальне — усе додає витрат виробнику, тож цінники нібито приречені зрости.

Але є й друга половина цінової арифметики, яку часто оминають увагою. Ціна залежить не лише від собівартості, а й від того, скільки товару на ринку і скільки за нього готові платити. Цьогоріч добре вродили овочі: картопля, помідори, перець, цибуля, капуста. І коли товару багато, продавцеві дедалі важче тримати високу ціну.

Помідор не може чекати до Нового року, поки ціна підніметься. Його треба продати сьогодні, завтра він може коштувати менше, а післязавтра частину врожаю доведеться списувати. Тож перед виробником стоїть простий вибір: продати дешевше або не продати взагалі. Сезонний урожай тисне на ціни сильніше, ніж зростання витрат.

Схожа логіка працює і з експортом. Коли українську пшеницю чи олію можна вільно продати за кордон, внутрішній покупець конкурує із зовнішнім ринком. А якщо експорт ускладнюється, більше продукції залишається всередині країни, збільшуючи пропозицію. Це погано для експортера, але може бути гарною новиною для споживача.

Тож прогнози про неминуче подорожчання — не вирок. Виробники мають додаткові витрати, але можливість підвищити ціну визначає не лише їхнє бажання, а ринок. Хто переможе в цьому перетягуванні каната — побачимо. Тож перш ніж вірити в точні цифри інфляції, варто порахувати і другу половину цінової арифметики.