На Черкащині знайшли відхилення у воді з кількох сіл: що не так із питною водою

Перевіряли воду з 7 до 11 вересня. Фахівці відібрали 159 проб на мікробіологічні показники та 151 — на санітарно-хімічні, розповів головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.

Мікробіологія підвела у двох пробах (1,26%) — це водогін села Вознесенське Золотоніської громади. Там знайшли загальні коліформи та кишкову паличку.

Ще 14 проб (9,3%) не пройшли за санітарно-хімічними показниками. Воду з відхиленнями виявили у водогонах сіл Косарі Кам'янської громади (амоній), Вознесенське Золотоніської громади (забарвленість), Богодухівка й Красенівка (амоній, залізо), а також Тарасівка й Привітне Чорнобаївської громади (амоній).

Про результати поінформували обласне управління Держпродспоживслужби та голів громад. Керівникам водогонів надіслали пропозиції щодо профілактичних заходів. За словами Папача, спалахів інфекційних хвороб, пов'язаних із питною водою, на Черкащині не зареєстрували.

Заступниця генерального директора Черкаського обласного ЦКПХ Наталія Видра пояснила, що моніторинг ведуть щодня в усіх містах і селах, де є централізоване водопостачання, — у постійних контрольних точках, зокрема на колонках і тупикових ділянках мереж.

Загальні коліформи самі по собі не завжди патогенні, але сигналять про застій у мережі або потрапляння зовнішніх забруднень через зношені чи пошкоджені труби. Кишкова паличка вказує на органічне забруднення й можливу присутність небезпечних мікроорганізмів — через тріщини, розриви, порушення санітарних норм під час робіт або неякісне знезараження.

Амоній у великих кількостях може викликати подразнення шлунково-кишкового тракту, нудоту, блювання, біль у животі, а у важких випадках — проблеми з печінкою, нирками та нервовою системою. Особливо чутливі до нього діти, вагітні та люди з хронічними хворобами нирок. Вода з підвищеним вмістом амонію має рибний чи затхлий запах і металевий присмак.

Залізо понад норму псує смак і колір води, а при тривалому вживанні може спричиняти нудоту, біль у животі, метеоризм, сухість шкіри й волосся, алергічні реакції. Норма для водогонів — не більше 0,2 мг/л, для криниць і свердловин — до 1,0 мг/л. Вдома воду радять відстоювати або аерувати, на підприємствах застосовують реагенти, іонний обмін, мембранні технології та фільтри.