Російський паспорт і львівська реєстрація: як бізнес Желєвих тримається за українські суди

Сергій Желєв — уродженець Мелітополя, колишній почесний консул Болгарії у Запорізькій, Донецькій та Луганській областях, ексдепутат міської ради Мелітополя, а згодом і Запорізької облради. Коли у квітні 2022 року місто опинилося під окупантами, з'явилася заява, нібито його викрали. Утім, у МЗС Болгарії це спростували: «Консул Болгарії Сергій Желєв не був викрадений, але перебуває в безпеці у своєму будинку». Його дружина і співвласниця бізнесу Людмила Желєва й досі депутатка Запорізької облради — її обирали від «Слуги народу», і фракція, за повідомленнями, збиралася позбавити її мандату.

Родина давно пов'язана з аграрним та переробним бізнесом на Запоріжжі. В українських реєстрах ім'я Желєва фігурує поруч із «Агропродінвестом», Мелітопольським олійноекстракційним заводом і командитними товариствами на кшталт «Желєв С.С. і компанія “Мелітопольського елеватора”». У листопаді 2022 року в окупованому Мелітополі з'явилися «дзеркальні» юрособи за російським законодавством — структури, пов'язані з олійноекстракційним заводом, заводом продовольчих товарів та елеваторним бізнесом.

Історія входу Желєвих у цей бізнес описана в публікації 2014 року. За цією версією, підприємство запускали за кошти родини Куценка–Олексенко, а згодом Желєви отримали контроль над управлінням і фінансами. У листопаді 2013 року Сергій і Людмила увійшли до наглядової ради заводу. Сім'я Олексенко твердить, що частину грошей, внесених молокозаводом «ОЛКОМ», використали для власних угод, а партнера Євгена Куценка усунули від управління і не повернули заявлені 18 млн грн. У червні 2014 року, за словами Олексенка, Желєви телефонували їм із погрозами фізичної розправи.

Схожі історії траплялися і з іншими. Китайський бізнесмен Чжен Фен орендував у Желєва приміщення, вклав близько $200 тисяч у ремонт і завіз обладнання з Китаю. Після окупації, за словами працівників, Желєв заявив права на майно, почалися погрози та візити озброєних людей, а підприємство намагалися оформити як «безхазяйне». Утім, у лютому 2024 року Чжен Фен прилетів із Шанхая до Мелітополя і повернув контроль над своїм бізнесом. Українським підприємцям пощастило менше: місцеві аграрії розповідали, що Желєв мав списки зерновиробників, які здавали йому врожай на переробку, а тим, кому він лишався винен 3–5 млн гривень, згодом «знегосподарювали» майно. Підприємство «АЛЬТЕР-ВІТА» на території консервного заводу Желєва теж перереєстрували в окупованому Мелітополі, а його власник Іван виїхав на підконтрольну Україні територію.

А от сам Желєв своє майно на українській території захищає наполегливо — через суди. Мелітопольський олійноекстракційний завод тепер зареєстрований у Львові. Бізнес там майже не ведеться, проте реєстрація потрібна для іншого: вона тримає компанію в українському правовому полі, а отже — у банківських і господарських спорах. МОЕЗ разом із Желєвим та пов'язаними товариствами фігурує в судах, зокрема у справі за позовом ОТП Банку.

Ключовий актив у цій історії — ТОВ «АГРО БАР ОІЛ», якому належав майновий комплекс площею 10 639,7 квадратного метра в селі Ялтушків на Вінниччині, на вулиці Залізничній, 4. ОТП Банк вимагав понад 5,6 млн гривень, і 17 липня 2023 року суд задовольнив клопотання про забезпечення позову, наклавши арешт. Того ж року «Агро Бар Оіл» продала комплекс іншій компанії — ТОВ «Екопромагро». Банк оскаржив договір купівлі-продажу від 27 грудня 2023 року у Вінницькій області, але суд першої інстанції відмовив, і справа пішла в апеляцію.

Згодом кредитор спробував заарештувати вже не корпоративні права, а сам нерухомий комплекс у Ялтушкові. Господарський суд відмовив: арешт у такій ситуації має накладатися через процедуру виконання рішень за участю виконавця, а не новим забезпеченням позову. 2 вересня 2026 року Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу «АГРО БАР ОІЛ» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 3 березня 2026 року у справі №902/681/25. Тож остаточної крапки ще немає.

Уся ця конструкція — МОЕЗ, «Агро Бар Оіл» і пов'язані товариства-поручителі — працює як один механізм. Поки компанія, корпоративні права чи майно лишаються в українському правовому полі, вони можуть бути предметом українських судових спорів — незалежно від того, де фізично перебуває власник. На окупованій частині Запоріжжя, за наведеними свідченнями, Желєв діє інакше: залякуванням, тиском і привласненням чужого майна.