78% українців тепло ставляться до білорусів, але медіа бачать у Білорусі лише загрозу

На панельній дискусії 5-го Білорусько-українського форуму Острозьких Коушик навела цифри, які багато про що говорять: 78% українців позитивно ставляться до білорусів, які живуть в Україні. А от лише 7% вважають, що українські медіа пишуть про Білорусь у позитивному ключі.

Причина, за її словами, у темах, які домінують. Аналіз публікацій за останній місяць показав: українські редакції найчастіше пишуть про безпеку та загрози — використання білоруської території у військових цілях, навчання, ситуацію на кордоні, міграцію, діяльність Лукашенка та його контакти з Росією. Значно менше уваги дістається самому білоруському суспільству, добровольцям і військовим, які воюють за Україну.

«Звичайно, ми розуміємо, що важливо писати про загрозу з території Білорусі. Усі ці теми дуже важливі й стосуються всіх нас. Але проблема в тому, що ми втрачаємо велику частину сенсів, коли концентруємося лише на такій фактології та щоденних новинах. Якщо Білорусь з'являється у медіа лише в моменти загрози, вона неминуче сприймається (українським) суспільством також лише як загроза», — сказала Коушик.

Вона пропонує вихід: більше писати про процеси всередині білоруського суспільства і створювати спільні білорусько-українські медійні формати. «Белсат», за її словами, готовий ділитися з українськими редакціями документальними матеріалами про білоруських добровольців і волонтерів, які воюють на боці України. Окремий заклик — давати білоруським спікерам можливість говорити білоруською: «Я закликаю українські медіа включати білоруських спікерів білоруською мовою. Це також допоможе зменшувати бар'єри між нами та краще розуміти, наскільки ми близькі народи».

Модератор панелі, генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий, визнав, що українські медіа здебільшого відображають інформацію про Білорусь, яка надходить від офіційних джерел, зокрема щодо загроз із її території. «І в той же час, коли є найменша можливість, ми з любов'ю і абсолютно позитивно дивимося на Білорусь. Зокрема, так було під час висвітлення візиту до України Світлани Тихановської. Але для нас важливо усвідомити, і для цього ми тут зібралися, хто має бути голосом Білорусі», — сказав він.

За його словами, для українського суспільства Білорусь має кілька вимірів: з одного боку, її територія була використана Росією для агресії проти України у 2022 році, а з другого — у 2020 році білоруське суспільство виступило проти режиму Лукашенка. «Білорусь для нас — надважлива країна, і для багатьох в українському суспільстві це різні пазли, які не у всіх складаються», — зазначив Череватий, додавши, що окремий важливий сегмент — білоруська діаспора, громадські організації та медіа.

Голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв бачить поле для співпраці між білоруськими незалежними медіа і українськими державними. На його думку, це допоможе збалансованіше висвітлювати Білорусь, адже українці розділяють режим Лукашенка та білоруський народ. «Мені особисто як голові Комітету, який опікується питаннями культури, національної ідентичності і мови, неймовірно болісно спостерігати, як лукашенківський режим нищить білоруську культуру і білоруську мову на території Білорусі», — сказав він. Потураєв додав, що Україна, попри обмежені ресурси, могла б разом із білоруськими партнерами підтримувати збереження білоруської мови, культури, ідентичності та історії.